РЕЗЮМЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

THE CROSS-BORDER CULTURE ART SPACE (CBCAS)            

Транскордонний простір культури та мистецтва – HUSKROUA/1702/3.1/0052

“Зміст цієї публікації не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу”

Партнери:

Асоціація «Великі Капушани та Околиці»

Карпатська Асоціація Культури та Мистецтва

«Про Культура Субкарпатіка»  (Pro Cultura Subcarpathica)

РЕЗЮМЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Складено:

в рамках проекту THE CROSS-BORDER CULTURE ART SPACE (CBCAS) HUSKROUA/1702/3.1/0052 «Транскордонний простір культури та мистецтва – ArtSpace»   Програми транскордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства  Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020.

Бенефіціар програми: «Асоціація Великі Капушани та Околиці» – Великі Капушани/Словаччина

Партнери, що співпрацюють: «Карпатська Асоціація Культури та Мистецтва» – Ніредьгаза/Угорщина;

«Про Культура Субкарпатіка» – Берегове/Україна

Дата початку проекту: 15 травня 2020 р.

Запланована дата завершення проекту: 14 травня 2022 р.

Метою проекту є підтримка заходів, результатом яких стане інтенсивне та ефективне культурне, соціальне та економічне співробітництво у спільному прикордонному просторі Угорщини, Словаччини та України (HUSKROUA).

Загальною метою проекту є створення умов для ефективного використання можливостей розвитку місцевого туризму, що базуються на культурній спадщині прикордонних регіонів. Одним з наріжних каменів цього є програмний елемент проекту пад назвою «Дослідження культурної спадщини».

Наше дослідження культурної спадщини не заповнює суттєвих прогалин, не є безпрецедентним, оскільки на цю тему видано численні публікації, які мають на меті представити матеріальну, друковану чи архітектурно-історичну спадщину у письмовому, фотографічному та електронному форматах. Однак, учасники цього проекту пролили нове світло на наші цінності, які слід зберегти: вони прагнуть викликати інтерес у читачів заснованими на враженнях описами та репортажами, що виходять за межі повсякденної інформації та лексичних даних, а також популяризувати коштовні камені нашої культури, що складають нашу інтелектуальну та архітектурно-історичну спадщину.

Під час дослідження партнери  вивчили та описали визначні пам’ятки свого регіону: архітектурно-історичну спадщину, природні пам’ятки, культурні та етнографічні цінності, а також пов’язані з ними культурні події.

Робота проводилась у трьох географічно відокремлених регіонах:

1. Верхній Бодрогкез та регіон Унґ (Словаччина)
2. Колишні комітати на Закарпатті: Унґ, Береґ, Угоча, Мараморош (Україна)
3. Регіон Саболч-Сатмар-Береґ, особливо дослідження країв Ніршеґ та Береґ (Угорщина)

Основною метою проекту є посилення співпраці між трьома організаціями – подолавши при цьому фізичні кордони – у розвитку туристично орієнтованих культурних продуктів (туристичні та культурні програми, транскордонна діяльність та заходи), сприяючи соціальному, економічному розвитку та добробуту населення регіону. Ми сподіваємось, що ця співпраця сприятиме популяризації місцевої культури та збереженню будівель, що є історичною спадщиною.

Основним завданням транскордонного простору культури та мистецтва – ArtSpace – є створення платформи для просування цільових регіонів як спільного туристичного напряму, що стане основою для спільних культурних заходів, створення ринку місцевих туристичних продуктів (ремісництво, виноробство та гастрономія), а також для просування та навчальних заходів для культурних лідерів та місцевих виробників.

Зі звітами про проект та об’єкти спадщини, відвідані під час дослідження, можна ознайомитись:

• на сайті проекту:  http://cbc-artspace.com/
• у публікації, виданій в результаті дослідження.

Про партнерів

«Асоціацію Великі Капушани та Околиці» було створено в 1999 році в районі Унґ в східній Словаччині.  Завданням громадського об’єднання є зміцнення економіки регіону Унґ, збереження культури та традицій, а також зміцнення угорської національної ідентичності.

Діяльність асоціації багатогранна, вона оцінює культурні та освітні потреби угорців, що проживають в регіоні Унґ, плекає та досліджує народні традиції, проводить культурні, громадські, просвітницькі заходи, досліджує, обробляє та реєструє біографії та діяльність відомих особистостей, пов’язаних з регіоном, публікує книги, організовує програми, тренінги, курси, освітні лекції, конференції та професійні практикуми.

«Асоціація Великі Капушани та Околиці» з 2003 року керує Будинком Угорської Громади в Великих Капушанах, де також розміщений Меморіальний музей Яноша Ерделі, бібліотека Ласло Меча, пам’ятна зала 56-го року, Подвір’я-ринок, навчальний центр та шкільний гуртожиток.

Найважливішим завданням «Карпатської Асоціації Культури та Мистецтва» (КАКМ), заснованої у травні 2007 року угорськими та закарпатськими художниками, є збереження та передача угорської культури та угорської культурно-історичної спадщини майбутньому поколінню угорців.

Ми віримо і переконані, що культура пов’язує, а не відокремлює. Культура має силу, що зберігає націю, вона також створює міст між різними націями і тим самим взаємно збагачує їх.

Наша організація вже дванадцять років працює в Угорщині та за кордоном (переважно на Закарпатті, а також в Баварії). За останні 14 років ми провели, співпрацювали та брали участь в незліченній кількості виставок, творчих таборів, конференцій, лекцій та інших програм. Без будь-якого перебільшення можна стверджувати, що в Угорщині КАКМ має найбільш компетентні контакти та референції у галузі культури та мистецтва в Закарпатті та регіоні Саболч-Сатмар-Берег.

Соціальний вплив нашої культурної роботи, збереження цінностей та традицій можна назвати позитивним як на національному, так і на міжнародному рівні, базуючись на відгуках. Нашими членами та партнерами є низка видатних людей з науковими ступенями, завдяки яким ми прагнемо постійно виконувати якісну, цінну роботу в галузі нашої діяльності.

З травня 2019 року ми керуємо міжнародним творчим домом за нашою адресою в Ніредьгаза-Шоштофюрдо – це ТВОРЧИЙ ДІМ «МАРІЯ». Більше інформації: www.kmke.hu, Facebook: Kárpátok Művészeti és Kulturális Egyesület (Карпатська асоціація культури та мистецтва).

Громадська Організація «Про Культура Субкарпатіка» (ПКС) була заснована в грудні 2010 року та офіційно зареєстрована 29 березня 2011 року.

Метою громадської організації є подальший розвиток, зміцнення угорської громади на Закарпатті через культуру.

Ця організація є аполітичною громадською формацією, яка базується на консервативних цінностях, але не цурається сучасних та постмодерних інтерпретацій культури, субкультур чи сучасних ініціатив.

Наше завдання – зробити культуру доступною для всіх членів нашої громади, і ми зобов’язуємось бути посередниками традицій, культури та світогляду угорців Закарпаття в Карпатському басейні.

Організація щороку проводить чимало культурних заходів. Учасники з усього Закарпаття приїжджають на кожну програму залежно від обсягу проведених заходів.

Крім того, програми будинку народних ремесел та мистецтва в с. Нодьберег (Великі Береги), який утримує Закарпатський Угорський Інститут ім. Ференца Ракоці ІІ, також втілює наша організація. Мета організації «Про Культура Субкарпатіка», щоб заклад працював в якості «живого» будинку народних ремесел та мистецтва.

Оцінка становища Верхнього Бодроґкезу та регіону Унґ

«На острові Бодроґкез гора підіймається
над краєвидом холодної ночі, одиноко, оточена лісом.
Внизу зелена, нагорі лише скелі оголені.
Маленька Тіце, з вод Тиси поспіхом протікає зліва,
справа тече Бодроґ тихим потоком;
Сходяться згодом та шумно покидають
цей прекрасний край красивої гори,
що посміхається на південь,
її дзвінкий гай та болота підніжжя.»
(Мігай Верешмарті: Втеча Залана)

Бодроґкез та Унґ – два сусідні регіони в південно-східній частині Словаччини, неподалік від угорського та українського кордонів. Це затишні регіони, подалі від суєти великих міст, на відстані близько 500 км від столиці та 80 км від обласного центру, міста Кошіце. Регіони адміністративно розташовані в окрузі Кошіце і належать до двох районів – Требишів та Міхаловце.

Бодроґкез – це невеликий географічний регіон, оточений річками Тиса, Бодроґ та Латориця, який розділений словацько-угорським державним кордоном. Частина, що розташована на території Угорщини, називається Нижній Бодроґкез, а словацька частина – Верхній Бодроґкез. Це було одним з перших місць у Карпатському басейні, де поселилися угорці часів здобуття батьківщини.

Верхній Бодроґкез можна умовно поділити на більш дрібні одиниці: населені пункти в долині річок Тіце, Карча, Тиса та Бодроґ. На сході межує з Україною, на півдні з Угорщиною, на півночі з річкою Латориця, а на заході з гірською місцевістю Земплен. Верхній Бодроґкез в основному рівнинний, з кількома вулканічними височинами та піщаними пагорбами. Його природний ландшафт включає вулканічні, туфові та сірі андезитові пагорби, пливуни та грунти вулканічного походження. На його території розташовані 32 села та його центр, місто Кральовски-Хлмец.

Річка Латориця утворює природну межу між регіонами Верхній Бодроґкез та Унґ. Регіон Унґ лежить у трикутнику з трьох річок – він оточений річками Латориця, Лаборець та Уж. Регіон примикає до України на сході. Що стосується ландшафту, то це повністю рівна територія, переважно сільськогосподарські рівнини, низинний ландшафт, із слабо зв’язаним ґрунтом та глиною вздовж річок та заток. У районі Унґ розташовано 17 поселень – Великі Капушани та села, що знаходяться навколо. Ці села менші за площею та чисельністю населення, ніж села Верхнього Бодроґкезу.

Цей регіон завжди оминався основними торговими шляхами, а також не був ареною доленосних історичних подій. Однак завдяки своїй відокремленості він зберіг своє різноманіття, людські та природні цінності. Тут знаходиться найбільша заплавна зона в Центральній Європі – природна, близька до первісної,. Він має значний екологічний потенціал, а його флора і фауна надзвичайно різноманітні. Ландшафт формують затоки, меандри, болота, багата водна флора і фауна, територія багата на різні види птахів та риб. Окрім кількох рідкісних видів, тут є 177 видів тварин, що охороняються та 37 видів, що охороняються посилено.

Сліди первісної природи можна виявити переважно довкола річок. Два регіони можуть похвалитися низкою природних заповідників, вони є частиною природного заповідника NATURA 2000, району охорони ландшафтів Латориця, спеціального району охорони птахів Бодроґкез, та території, що охороняється згідно з Рамсарською Конвенцією.

Чисельність населення, його національний та релігійний склад

Райони Верхній Бодроґкез та Унґ в основному населені угорцями. Загальна чисельність населення двох регіонів становить понад 56 000 осіб. За даними перепису населення 2011 року, частка угорців у Верхньому Бодроґкезі перевищує 72%, а в регіоні Унґ цей показник складає понад 60%.

Частка словаків становить близько 21-26%, а частка тих, хто назвали себе ромами, становить близько 2-7%. До того ж, тут у невеликій кількості проживають русини, чехи, українці, поляки та представники інших національностей.

З-поміж 50 населених пунктів двох регіонів словацьке населення домінує лише в 5: Мале Рашковце, Земплінське Копчани, Брегов, Клін-над-Бодроґом та Борша, і є лише одне поселення, де проживає найбільше ромів, а саме – Драгньов в регіоні Унґ, де вони складають 46,4% від загальної чисельності населення.

Регіон неоднорідний не лише з етнічної, а й з релігійної точки зору. Домінують три класичні основні конфесії – римо-католицька, реформатська та греко-католицька. Нерідкі випадки, коли всі три конфесії мають власну церкву в населеному пункті.

Економіка, ринок праці, безробіття

До середини минулого століття наближений до природи спосіб життя, як правило, був типовим через природно-географічні особливості регіону. Риболовля, мисливство, бджільництво та ведення господарства в заплавах були визначальними характеристиками окремих населених пунктів. Наприклад, у населених пунктах, розташованих ближче до Латориці (Чичаровце, Великі Селменці, Руська, Птрукша, Беша), масштабно займалися вівчарством. Типовими рибальськими селами були Птрукша, а також Іжковце та Беша на річці Лаборець. В деяких селах регіону Унґ вирощування деяких культур досягло високого рівня, тобто мешканці спеціалізувались на вирощуванні певної культури: нинішні Капушанське Клячани, наприклад, згадувалися як овочево-часникове село, Беша та Іжковце славилися своєю молодою картоплею, Великі Капушани – цибулею, Вояни – кавунами, а Руська – динею. Кілька населених пунктів Бодроґкезу славились виноградом та винними погребами, і так є і сьогодні: Кральовски-Хлмец, Мали Гореш, Мали Каменец. 

Внаслідок регулювання водойм в регіоні та індустріалізації, що почалася після перебудови, населені пункти втратили свої визначальні характеристики. Рушійною силою залишалося сільське господарство, але з’явилася також  масштабна промислова діяльність: Ваянська ТЕЦ, газова компанія Eustream, Словнафт у Воянах, нафтопереробний завод Transpetrol, залізнична компанія та перевантажувальна станція CARGO Slovakia у поселеннях Чієрна-над-Тісоу та Матьовське Войковце. У Верхньому Бодроґкезі та регіоні Унґ це і досі підприємства, на яких працює найбільше людей.

Однак загалом можна сказати, що повсякденне життя є одним із найскладніших саме у регіонах Бодроґкез та Унґ. Тут високий рівень еміграції, головним чином через невелику кількість перспектив для працевлаштування в районі. В той час, як старше покоління змушене покидати батьківщину саме через це, або ж щодня їздити на роботу на великі відстані, молодшу вікову групу до еміграції спонукає відсутність вищих навчальних закладів, погана інфраструктура та обмежені можливості для дозвілля.

За даними Управління праці, соціальних питань та сім’ї Словацької Республіки, зареєстрований рівень безробіття в двох регіонах становить близько 11% (10,96% в районі Міхаловце та 12,94% у районі Требишева), що вище, ніж середній показник по країні.

Рівень безробіття за районами станом на 31 травня 2020 року

Джерело: Управління праці, соціальних питань та сім’ї Словацької Республіки, травень 2020 року

Однак туризм та сільський туризм, природні, історично-архітектурні, народні та культурні скарби двох регіонів, а також пов’язані з ними туристичні місця, події та фестивалі можуть стати переломною точкою на шляху до позитивних змін.

Туризм у Верхньому Бодроґкезі та регіоні Унґ

Регіони Верхній Бодроґкез та Унґ не є надзвичайно популярними туристичними напрямками, проте вони мають багатий туристичний потенціал. Прекрасне природне середовище та прихильність людей, що живуть тут, до існуючих цінностей, їхня привітність до відвідувачів – все це означає безліч можливостей для стимулювання туризму. Верхній Бодроґкез і регіон Унґ мають багату спадщину: тут приховані природні скарби; поселення несуть в собі сліди історії, палаци, замки та церкви свідчать про давні часи; цей край зберігає та відроджує народні традиції та звичаї; люди, що мешкають тут, передають свої знання, мистецтво, культуру, духовність, успадковані від своїх предків.

В регіоні переважають умови для природного (мисливство, рибальство, пішохідний та велосипедний туризм, екотуризм), сільського (винний туризм, гастротуризм, агротуризм) та культурно-освітнього (екскурсії, культурні заходи та історичні пам’ятки, вивчення місцевих традицій та культурної спадщини) туризму.

На звички та тенденції щодо туризму та дозвілля значний вплив мають річки Латориця, Лаборець, Уж, Тиса та Бодроґ, які перетинають цю територію. Набережні річок, ліси та пасовища поруч із набережними є популярними місцями для мисливців, рибалок, грибників, бігунів на відкритому повітрі та тих, хто любить прогулянки. Популярністю користуються природні ландшафти регіону: заповідна зона Латориця, особлива дика природа озера Тайба, гора Тарбуцка, гойдалковий міст, що з’єднує ці два регіони.

Район Верхнього Бодроґкезу та регіон Унґ ідеально підходять для велосипедного туризму. Рух на місцевих дорогах не дуже інтенсивний, ландшафт відносно рівний з невеликими нахилами, тому ці маршрути можуть пройти навіть менш досвідчені велосипедисти. Крім того, вони проходять через природні заповідники, ліси та набережні річок.

В даний час в регіоні є дві зареєстровані навчальні екологічні стежки. Навчальна стежка Беша-Чичаровце має довжину 15 км та 12 зупинок, включаючи два оглядові майданчики, з яких можна спостерігати за життям птахів, що охороняються. Її флора є особливою завдяки лісовим, водним та болотним видам. У флорі та фауні цього маршруту також багато рідкісних видів.

Водно-пригодницьку навчальну стежку Оборін довжиною близькр 3 км. було завершено у 2019 році. На стежці дорога веде через палі протягом 200 метрів над затокою р. Лаборець. Залежно від пори року та погоди ми можемо спостерігати за багатою фауною та флорою над сухим руслом, болотами або навіть водою півтораметрової глибини. Дикі качки, сірі чаплі, малі погоничі та вужі роблять маршрут значно цікавішим.

В кінці навчальної стежки розташована оглядова вежа для спостереження за птахами, а на шляху до набережної річки Лаборець на туристів чекає можливість покататись у човні.

У Бодроґкезі, відомому своїми виноградниками, відвідувачі також можуть пізнати можливості місцевого винного туризму. Винний округ Кральовски-Хлмец є частиною винного регіону Східної Словаччини. Регіон славиться своїми підвалами, вирізаними в туфі (найхарактернішим є ряд погребів у селі Мали Гореш). Місцеві винороби виготовляють свої вина класичним способом, більшість з них рекомендується для безпосереднього споживання. Типовими місцевими винами є рислінг, фурмінт, гаршлевелю. Місцеві виробники представляють і продають свої вина на Днях відкритих погребів, оскільки вина з цього регіону відсутні в магазинах і дуже рідко зустрічаються на виставках. Церемонія збору врожаю в Кральовски-Хлмец, яка сьогодні відома як Культурний фестиваль Бодроґкезу, пов’язана з винними традиціями регіону.

Гастротуризм також з’являється в цьому регіоні: в Великих Капушанах проводиться фестиваль лечо, в селі Вельке Тракани фестиваль гуски з нагоди дня Св. Мартина, а у селі Мале Тракани так званий Сливовий день, на яких культивують звичаї приготування місцевих страв. На численних заходах, завдяки діяльності традиційних товаристви та місцевих сімей гурмани мають можливість скуштувати, наприклад, пампушки з капустою з села Гіріш, що вважаються місцевим делікатесом,. Гастро-фестивалі зазвичай доповнюються фольклорною та популярною музикою, танцювальними шоу та ярмарками ремесел.

Сільськогосподарський (агро-) туризм також зустрічається в цьому районі, а саме на змаганнях з кінного спорту в Прібеніку. Масштабну подію збагачують кінні шоу, перезентації сільськогосподарської техніки та ярмарок.

Регіон також пропонує чимало цікавого для любителів культурного та освітнього туризму. Руїни замків (Чонкавар у с. Кральовски-Хлмец, руїни замку в с. Вельки Каменец), замки, що збереглися до наших днів (замок Ракоці в Борші, замок Вечеі в Стреді-над-Бодроґом, замок Майлат у Прібеніку, замок Шеннєї у с. Бєл, замок Лоняї у Драгньові), релігійні пам‘ятки (Премонстратенський монастир у Лелесі, францисканський монастир у Брегові, давня церква в Сентеші), архітектурні пам’ятки (кам’яний міст Св. Ґоттгарда в Лелесі) та музеї (Соляний дім у с. Вельке Тракани, Будинок угорської громади в Великих Капушанах, будинки ремесел в регіоні Унґ, Регіональний музей ім. Йожефа Майлата в місті Кральовски-Хлмец) оживляють минуле на наших очах.

Під час подорожі до Верхнього Бодроґкезу та регіону Унґ Ви зможете ознайомитись з ідеями, скульптурами та пам’ятниками відомих історичних діячів регіону. Маловідомий факт, що Руська (угорською: Доборуска) в регіоні Унґ – це місце, де спочиває Іштван Добо, оборонець замку Еґер. Відомий мислитель-реформатор Янош Ерделі народився в Велиих Капушанах, а Ласло Меч, священик і поет, творив саме в регіонах Унґ та Бодроґкез. Їх культ є визначальним в культурному житті регіону: тут є музеї, скульптури, пам’ятні дні, пов’зані з їх постатями.

Тих, хто цікавиться традиціями та звичаями місцевого населення, можуть зацікавити Бреговський танець, колишні рибальські звичаї Птрукші чи типові місцеві народні пісні. Традиційні етногрупи, що діють у цьому районі, представлені у фольклорному посібнику регіонів Бодроґкез та Унґ.

Туристи, які люблять природу та пізнавальні екскурсії, можуть ознайомитися з життям бджіл та роботою місцевої пасіки «Золотий нектар» завдяки її власникам у селі Мали Каменец. Також,  цікавим та унікальним об’єктом Бодроґкезу є лавандова ферма в Лелесі, де ми можемо власноруч зібрати букетик корисних та ароматних квітів, подібно до лавандових полів у тиханьському абатстві.

Село Великі Селменці, яке прославилося як поділене навпіл село поруч з українським кордоном, стало досить популярним серед туристів поселенням в регіоні Унґ. Місцева секельська брама, що символізує примусовий розкол місцевого населення, стала  визначною туристичною пам’яткою, а історія про державний кордон – справжньою сенсацією. Сьогодні сюди приїжджають не лише ті, хто цікавиться історією, адже тут також процвітає і торговий туризм завдяки близькості до українського кордону. Видатною подією прикордонного поселення є Театр на кордоні – театральний фестиваль, що проводиться тут щороку.

SWOT-аналіз спадщини Верхнього Бодроґкезу та регіону Унґ

СИЛЬНІ СТОРОНИ	СЛАБКІ СТОРОНИ
·      Красиве, незаймане природне середовище ·      Багаті та різноманітні цінності ·      Місця, пов’язані з історичними діячами ·      Дотримання місцевих цінностей ·      Грамотні, досвідчені та охочі торговці ·      Присутність молодого покоління та молоді у збереженні та передачі спадщини ·      Відремонтовані об’єкти архітектурно-історичної спадщини в регіоні ·      Ласкавий прийом у регіоні, привітність місцевих жителів ·      Збільшення відвідуваності культурних заходів ·      Розвиток навичок тих, хто працює у справі збереження традицій та культури, беручи участь у тренінгах, курсах, програмах обміну ·     Вигідне географічне розташування, завдяки якому потенційні відвідувачі можуть прибути з 3 країн, розташованих всього за декілька кілометрів	·    Слабкий рівень співпраці між окремими об’єктами спадщини, вони не знають про заходи один одного, не співпрацюють ·    Об’єктам спадщини приділяється недостатньо уваги – відсутність рекламних та інформаційних дошок, відсутність довідників з якості ·    Недостатня робота інформаційних центрів – незнайома людина не знає, куди, до кого звернутися, інформація про поточні заходи відсутня ·    Неадекватна пропаганда місцевих та регіональних цінностей, відсутність професійного та цілеспрямованого просування – багато місцевих жителів не знають цінностей регіону, а віддаленим регіонам ще важче дістатись про цінності Бодроґкезу та Унґу; часто лише за усними переказами або від знайомих. ·    Недостатня кількість супровідних послуг (проживання, харчування, прокат автомобілів) – регіони не готові до фактичної присутності відвідувачів. ·   Невикористані можливості, які пропонує природа – тут мало якісних пішохідних, та велосипедних доріжок. Не користуються можливостями річки та її заток для катання на човнах та відпочинку.
МОЖЛИВОСТІ	ЗАГРОЗИ
·       Зростання інтересу до сільського туризму, місцевої гастрономії, збереження традицій ·       Краще використання коштів ЄС та державних фондів/субсидій ·       Налагодження посиленої співпраці в регіонах між керівниками окремих населених пунктів/об’єктів спадщини, забезпечити загальну програму, щоб затримати відвідувачів у регіоні на кілька днів ·       Співпраця між “власниками” культурної спадщини та туристичним сектором ·       Співпраця між прикордонними регіонами для стимулювання туризму ·      Інтенсивна пропаганда пам’яток спадщини – використання Інтернету та сайтів соціальних мереж для пропаганди місцевих цінностей	·      Незацікавленість цінностями власного регіону, люди не вірять, що це може бути цікавим для когось іншого ·      Широкомасштабна еміграція в основному через  несприятливі можливості працевлаштування та подальшої освіти, тому місцеві цінності не буде кому доглядати ·      Освічені та талановиті люди шукають успіху в інших галузях, відсутність професіоналів ·      Складне економічне становище регіону, безробіття – об’єкти спадщини мають лише другорядне значення ·      Відсутність підтримки нових ініціатив на місцевому, окружному та національному рівнях ·      Більшість території двох регіонів є природними заповідниками, що ускладнює розвиток регіону ·     Вплив епідемічної ситуації

“Отже, це наш рідний край,
до якого можна дістатися, перетнувши одну з трьох річок або кордон,
в якому кожен кущ дріку вітає відвідувача як знайомого,
м’який схил пагорба, рів з водоростями,
вузька лісова смуга вздовж Латориці та улюблена музика для нас, що з Унґу,
гучна місцева мова з її характерним звуком «І»,
з короткими голосними та своєрідними дієсловами.
Так, і той з Унґу, який, на мій погляд,
ні кращий, ні гірший від людей в інших частинах світу.
Він відкритий серцем і готовий негайно подружитися з ким завгодно ».
(Лайош Ґейці)

Оцінка становища округу Саболч-Сатмар-Берег

«Ніршеґ – найкрасивіший край Угорщини. […]
Смак прекрасного минулого, старовинного угорського світу в траві, деревах, листі,
запах хліба, потік води,
стукіт осіннього дощу, приємний запах зими,
звук сільських дзвонів: нагадує батьків, предків,
чиї традиції свято шануються в цьому краї.»
 (Дюла Круді)

Правова база

Захист культурної спадщини в Угорщині регулюється Законом LXIV від 2001 року. 7 листопада 2011 року Парламент прийняв поправку до Закону LXIV від 2001 року Про охорону культурної спадщини, яка ввела поняття національних та історичних пам’яток.

Згідно з визначеннями, в окрузі Саболч-Сатмар-Берег немає місця, яке було б оголошено національною пам’яткою, проте в окрузі є дві історичні пам’ятки. В указі 303/2011. (XII. 23.) вказані монастир базиліян та церква в с. Маріапоч, а також реформатська церква та приймальний (гостьовий) палац у Нірбаторі.

В окрузі Саболч-Сатмар-Берег налічується 357 пам’яток, і слід підкреслити, що саме округ Саболч-Сатмар-Берег зберіг найбільше пам’яток на рівнині Великий Альфельд.

У межах округу більшість пам’яток розташовані в регіонах Берег та Сатмар (особливо в мікрорегіоні Фегергдярмат), але концентрація пам’яток Ніредьгази та околиць також надзвичайна.

Більше половини фонду пам’яток в окрузі Саболч-Сатмар-Берег складають церковні споруди, серед яких особливо унікальними та цінними є середньовічні церкви.

Пам’ятка, що охороняється	Кількість
Церковна споруда	206
Цвинтар	3
Народні церковні та архектурні пам’ятки	63
Міські будівлі, установи	34
Замок, руїни замку	3
Палац, курія, сад, інші, пов’язані з ними споруди	47
Економіка, інфрастуктура, зберігання, транспорт	8
Витвори митецтва на відкритому просторі	3

В окрузі є 1 територія-пам’ятка історичного значення – центральна частина села Торпа, а також 5 околиць історичного значення: околиці реформатських церков сіл Анарч, Чарода та Нірбатор, околиці Римо-католицької церкви Нірбатора, а також околиці водяного млина в селі Туріштванді.

Закон L від 2008 року про Поправки до Закону про Національний план просторового планування XXV (Mk № 2008/99) визначає площу та оточення території, якій надається пріоритет з точки зору культурної спадщини. На основі даних, наданих міністром освіти і культури, він визначає, чи вони класифіковані як околиці в зоні історичних поселень чи в зоні об’єктів світової спадщини.

Як історичні поселення в даному регіоні позначено такі населені пункти: Анарч, Чарода, Фегердярмат, Кішварда, Матесалка, Надькалло, Нірбатор, Ніредьгаза, Саболч, Торпа, Тисадоб, Тисавашварі, Туріштванді, Вашарошнамень. (Джерело: Концепція регіонального розвитку округу Саболч-Сатмар-Берег 2012)

Географічне положення

Округ Саболч-Сатмар-Берег розташований у північно-східній частині країни, в основному це низинний район. Його особливе геополітичне положення визначається, з одного боку, периферійним розташуванням, а з іншого – східними кордонами: воно межує з Румунією, Україною та Словаччиною.

Всередині країни воно межує з округами Боршод-Абауй-Земплен та Гайду-Бігар. Разом з округами Гайду-Бігар та Яс-Надькун-Солнок округ утворює регіон Північного Алфелду, а також є членом Ради регіонального розвитку Північно-Східної Угорщини, Угорсько-румунсько-українського інтер-регіону та Карпатського Єврорегіону.

В окрузі створено 11 мікрорегіонів (територіальних громад), 8 з яких – Бакталорантаза, Ченґер, Фегергдярмат, Ібрань-Нодьголас, Матесалка, Надькалло, Нірбатор, Вашарошамень – є одними з найбільш неблагополучних мікрорегіонів країни.

Кількість жителів округу в 2010 році становила 555 496 тисяч, що робить його третім за чисельністю округом в країні (не рахуючи Будапешта), тут проживає 5,6% населення. Його площа (5936 км2) становить 6,4% території країни, що робить його п’ятим за величиною округом Угорщини.

Природні та географічні особливості

Трьома добре відокремленими географічними регіонами округу є Ніршеґ, рівнина Сатмар та Реткез.

Географічно округ є різноманітним, поєднуючи елементи пагорбів і рівнин. Його можна розділити на два великі регіони – Ніршеґ та регіон Верхньої Тиси. Приблизно 78% Ніршеґу, що є найсхіднішою частиною рівнини Великого Альфельду, належить до округу, з-поміж мікрорегіонів регіону Верхньої Тиси, Реткез повністю, а рівнина Сатмар, рівнина Берег та болота Ечеді належать до округу частково. Найвища точка округу – гора Косоні (240 м), але значною його висотою є також і Гопортьо (183 м).

Особливості річок та водойм

Найбільша річка в окрузі – Тиса. З України вона протікає до Угорщини біля Тисабечу і покидає округ неподалік Тисадобу. Інші великі річки округу – Самош, Тур, Красна та головний канал Лоняї (Східний головний канал). Найбільші – це озеро Нодьводош (124 га), озеро Кірайтелекі (23 га), озера Буйтош та Шошто в Ніредьгазі.

Округ Сабольч-Сатмар-Берег – один із найбагатших регіонів Угорщини з точки зору природних цінностей. Це обумовлено, з одного боку, його специфічним географічним розташуванням (сусідство з Карпатами, багатство річок), високим (18%) залісненням, а з іншого боку, меншою часткою промисловості та порівняно низьким рівнем сільськогосподарської діяльності через погані ґрунтові умови.

Округ знаходиться під юрисдикцією двох національних парків – національного парку Бюкк та національного парку Гортобадь, і в даний час він пов’язаний з однією природоохоронною зоною (Сатмар-Берег) та 11 природоохоронними територіями. (Джерело: http://www.terport.hu/megyek/magyarorszag-megyei/szabolcs-szatmar-bereg-megye)

Населення, його національний та релігійний склад

В окрузі Саболч-Сатмар-Берег станом на 1 жовтня 2011 року проживало 559,3 тис. осіб, 21% населення округу проживало в його адміністративному центрі, 33% в інших містах і 46% у селах. Ті, хто мешкає в глибині, становлять 97% населення, тоді як частка населення, що мешкає в околицях, становить понад 3,5%, що трохи вище середнього показника.

Закон про права народів та меншин називає 13 народів-нацменшин, що проживають в Угорщині, з яких в окрузі Саболч-Сатмар-Берег проживають 51 000 осіб. Чисельність нацменшин, що проживають у окрузі, з 2001 року зросла на 75%.

Найбільш чисельна національність в окрузі – це ромська громада, що налічує 45 000 чоловік і становить 87% представників нацменшин округу. Окрім ромів, в окрузі проживає більше тисячі німців, українців та румунів, що становлять від 0,2% до 0,5% від загальної чисельності населення.

В окрузі Саболч-Сатмар-Берег під час перепису 2011 року 398 тис. осіб, тобто 71% населення, назвали себе приналежними до якої-небудь церкви чи конфесії.

У 2011 році більшість із них, а саме 194 000 назвали себе реформатами, 182 000 католиками, що вказує на подібну чисельність віруючих двох найбільших історичних церков. До євангельської релігії належали 11 000 осіб. Окрім попередніх, а такожа православної християнської та іудейської релігій, чисельність представників інших редігійних груп в 10 тисяч осіб з 2001 року зросла більш ніж удвічі. Так, у окрузі 49 відсотків тих, хто належать до релігійних громад, вважали себе реформатами, 46 відсотків католиками, 2,8 відсотка лютеранцями а 2,7 відсотка вважали себе членами інших релігійних громад.

Безробіття

Станом на кінець березня 2020 року в окрузі Саболч-Сатмар-Берег було зареєстровано 31 000 осіб, що перебувати в пошуках роботи. Незважаючи на зміну економічної ситуації протягом березня внаслідок епідемії коронавірусу, їх кількість, на відміну від національного приросту, зменшилась на 9,9% порівняно з попереднім роком. При цьому тенденція попередніх місяців продовжувалась, серед округів та столиці темпи зменшення кількості безробітних були найбільш значними саме тут.

47% шукачів роботи не могли знайти роботу більше 3 місяців, 23% не могли знайти постійну роботу більше року. Кількість довготривалих безробітних була на 2,9% нижчою, ніж у березні 2019 року.

Туризм

З точки зору туризму, округ можна розділити на чотири великі туристичні зони та напрямки: культурний ландшафт Сатмар-Берег, поля Нірі, Реткез та Ніршеґ.

Центром Ніршеґу і водночас самого округу є Ніредьгаза, 6-те за величиною місто в Угорщині – з великою агломерацією. Агломерація міста охоплює значну частину Ніршеґу, переважно його центральну та південну частини, всього 22 населені пункти.

Округ дуже багатий на пам’ятки, в окрузі Саболч-Сатмар-Берег налічується 357 пам’яток, і слід підкреслити, що саме цей округ зберіг найбільше своїх пам’яток на всій рівнини Великий Альфельд. Більше половини фонду пам’яток в окрузі Саболч-Сатмар-Берег складають церковні будівлі, серед яких особливо унікальними та цінними є середньовічні церкви.

На додаток до середньовічних церков, ряд всесвітньо відомих святинь і замків у Ніршеґу збагачують сукупність спадщини округу. На додаток до архітектурно-історичної спадщини, турбота про традиції та низка природних цінностей також збагачують край. Численні гастро-фестивалі приваблюють гостей до цього округу, де окрім розваг вони можуть познайомитись з гастрономією, традиціями та народним мистецтвом певного регіону чи населеного пункту.

Можна впевнено сказати, що відвідувачі протягом усього року, залежно від своїх вподобань, можуть отримати тут яскраві враження на суші, у воді чи в повітрі:

1. КУЛЬТУРА, РЕЛІГІЙНИЙ ТУРИЗМ, СПАДЩИНА (Шлях Середньовічних Церков, Національна Святиня Маріапоч, Шлях Марії, відвідування палаців)
2. СІМЕЙНІ АТРАКЦІЇ (Зоопарк Шошто, Парк Пригод, Велнес та Лікувальні басейни)
3. ЕКСКУРСІЇ НА ПРИРОДІ (Блакитний Шлях Альфельду, велосипедні шляхи, природоохоронні території, навчальні шляхи, водні маршрути, що належать до Національного Парку Гортобадь)
4. ГАСТРОНОМІЯ (місцева палинка, сливовий шлях, конкурс різників, фестиваль «тирпак», фестиваль «паньола», весільний та традиційний фестиваль в селі Аяк)

SWOT-аналіз спадщини Ніршеґу та Береґу

СИЛЬНІ СТОРОНИ	СЛАБКІ СТОРОНИ
·      Адміністративний центр округу характеризується зручною доступністю (траса M3, залізнична лінія Будапешт-Ніредьгаза, головна дорога № 4 тощо) ·      Різноманітні можливості відпочинку для туристів будь-якого віку (гастрономічний, релігійний, активний, оздоровчий туризм) ·      Територія, багата на пам’ятки ·      Сприятливі природні умови (ліси, рибальські озера, туристичні стежки, парки) ·      Купальні Шошто – національний санаторій, у 2013 році він отримав кваліфікацію лікувальних вод ·      Доступний автомобілем, громадським транспортом, велодоріжками ·      Купальні відкритого на закритого типу, атракції ·      В Шошто знаходиться другий за величиною в Угорщині музей під відкритим небом, площею 7,5 га ·      Зоопарк в Ніредьгазі має всесвітню популярність, і він постійно розвивається ·      Парк пригод ·      Основні культурні та гастрономічні події (наприклад, фестиваль Vidor, PanyolaFest; LeszFest; фестиваль Tirpák, осінь Ніршеґу) ·      Тематичні екскурсії ·      Широко розповсюджений сільський туризм ·      Організація TDM для об’єднання суб’єктів туризму	·      Найбільш неблагополучний округ країни ·      Високий рівень безробіття ·      Оцінка округу несприятлива ·      Багатьом з-поміж відомих місць округу відомий лише зоопарк ·      Неповна туристична інформаційна система ·      У 2018 році місто Ніредьгаза зайняло 23 місце у списку найбільш відвідуваних населених пунктів ·      Мало якісного житла ·      З точки зору громадського транспорту слід створити більш часті маршрути ·      Припинила своє існування мала залізниця, що курсувала між Ніредьгазою та купальнями Шошто ·      Неповні комерційні послуги ·      Місць для паркування досить мало ·      Кількість постачальників послуг, що розмовляють іноземною мовою, є невеликою ·      Здебільшого вони не готові розповідати про визначні пам’ятки та місцеві програми, заходи ·      Інформація про атракції та послуги не доходить або ж доходить дуже важко до цільової групи
МОЖЛИВОСТІ	ЗАГРОЗИ
·      Туризм пожвавлюється, зростає бажання подорожувати ·      Близькість аеропорту в Дебрецені приваблює іноземних гостей до округу ·      Посилюється співпраця між місцевим бізнесом та постачальниками послуг, які доповнюють одне одного ·      Інвестиційні настрої зростають ·      Розширення кола пам’яток ·      Тендерні можливості для створення та модернізації туристичних житлових приміщень	·      Швидке збільшення кількості конкурентів туристичних послуг ·      Зниження платоспроможного попиту ·      Більшість сімей проводять дозвілля на бюджет картки SZÉP ·      Послуги не охоплюють цільову аудиторію ·      Відсутність інвестицій ·      Негативний вплив законодавчих змін ·      Сезонність ·     Пандемія

Дослідження спадщини на Закарпатті

Правова база

Наша культурна спадщина є незамінним, унікальним та невідновлюваним джерелом минулого та сьогодення нашої країни, невід’ємною частиною національної та загальнолюдської культури.

В Україні охорона культурної спадщини регулюється законодавством. Поняття, предмет, групування, регулювання, фінансування та охорона культурної спадщини детально викладені в Конституції України, в документі про охорону культурної спадщини (08.06.2000 №39, стаття 333).

Відповідно до закону, наші пам’ятки, історично-архітектурна та інтелектуальна спадщина охороняються державою. Сюди входять наші природні скарби, деякі поселення, які несуть на собі пам’ять про минулі віки, наші замки, палаци, церкви, пам’ятники, традиції, народні пісні, що є важливими для громади.

Наше дослідження спадщини також спрямоване на вивчення та представлення цих цінностей.

Географічне положення Закарпаття

Закарпаття (Закарпатська область) – найзахідніша область в Україні, адміністративний центр якої знаходиться в Ужгороді, населення якого 112447 осіб (за даними 2017 року). Площа Закарпаття становить 12 752 км², що робить його однією з найменших областей у країні. За чисельністю населення область знаходиться посередині національного рейтингу: станом на 1 січня 2018 року чисельність населення становила 1 258 155 осіб^[1]. Однією з головних особливостей географічного положення Закарпаття є те, що воно межує з чотирма країнами: з Польщею на північному заході, зі Словаччиною на заході, з Угорщиною на південному заході та з Румунією на півдні. Крім того, на північному сході вона межує зі Львівською та Івано-Франківською областями^[2].

83% Закарпаття – горбисто-гірська місцевість, і лише 17% – низовини. Район Великої Рівнини (Ужанська, Березька, Угочанська рівнини, Марамороський басейн) є північно-східним продовженням Великого Альфельду Угорщини, її нинішня поверхня утворена ерозійними процесами Тиси та її приток.

Закарпатська частина Північно-Східних Карпат в основному складається з гір Фліс (пісковик) та вулканічного хребта^[3].

Три основні гірські хребти Північно-Східних Карпат – це Східні Бескиди та Ґорґани, які належать до флішової зони; флішова Полонина та вулканічний Вигорлат-Гутинський хребет на сході на по центру області, та Марамороські гори у південно-східній частині. Найвища точка України, Говерла (стара угорська назва Hóvár), розташована саме тут. Хребтом Карпат проходять широкі перевали. Найважливішими є Ужоцький перевал (889 м) у долині річки Уж, Верецький перевал (841 м) у долині Латориці, Яблунецький перевал (921 м) у долині Чорної Тиси.

Річки та водойми

Закарпаття добре забезпечене як поверхневими, так і підземними водними ресурсами. Його річки належать до водної системи басейну Верхньої Тиси. Найбільша річка – Тиса, яка бере свій початок у горах Мараморош, а дві її гілки, Чорна та Біла Тиси, зливаються неподалік Рахова (основним джерелом вважається Чорна Тиса). Через вирубку лісів в Карпатах річкові повені спричиняють все більше і більше зсувів та повеней (наприклад, у 1998 та 2001 роках). Інші значні річки – Тересва, Теребля, Ріка, Боржава, Латориця та Уж. Найбільше і найвідоміше озеро Закарпаття – Синевир, яке утворилося в результаті зсуву, що перекрив долину річки та площа поверхні якого  складає 7 гектарів. Регіон дуже багатий на мінеральні джерела, цілющі та термальні води.

Нині на Закарпатті є біосферний заповідник (Карпатський біосферний заповідник), два національні парки (Синевир та Ужанський), 49 (державні та місцеві) заповідників, 8 природоохоронних територій, понад 100 пам’яток природи та 44 парки культури.^[4] Адміністративномо Закарпатська область до цього часу була поділена на 13 районів: Берегівський, Перечинський, Хусьський, Рахівський, Іршавський, Свалявський, Мукачівський, Тячівський, Великоберезнянський, Ужгородський, Виноградівський, Воловецький, Міжгірський. В області 10 міст, 20 селищ міського типу та 579 сіл та малих поселень, що належать до 295 сільських рад.^[5]

В рамках адміністративної реформи, розпочатої у 2019 році, кількість органів місцевого самоврядування та районів Закарпаття зміниться. Відповідно до проекту, прийнятого 17 липня, буде шість районів (райони Берегівський, Ужгородський, Мукачівський, Хустський, Тячівський та Рахівський)^[6] та 64 об’єднані територіальні громади.^[7] Хребтом мережі міст є міста  лінії міст Великого Альфельду (Ужгород, Мукачево, Берегове, Виноградів).

Мапа Закарпатської області

Населення, його національний та релігійний склад

2,7% населення України (1242,6 тисяч чоловік) проживає на Закарпатті. Область займає 17 місце за чисельністю населення серед адміністративно-територіальних одиниць України. Густота населення 97,3 чол./км², що значно перевищує середній показник по Україна (76 чол./км²). Населення розподіляється по території області нерівномірно^[8].

Останній офіційний перепис населення в Україні відбувся 5 грудня 2001 року, згідно з яким більшість населення Закарпатської області становили українці. (80,5%). Другим за чисельністю народом є угорці, 151 516 чоловік (12,07%). В Україні проживає всього 156 600 угорців, більшість із них (96,75%) на Закарпатті.^[9]

Близько двох третин угорців Закарпаття проживають у сільській місцевості, переважно в селах. Загалом тут є 78 сіл та два селища міского типу (Батьово та Вилок), в яких більшість населення складають угорці.^[10]

Угорська меншина на Закарпатті живе переважно вздовж угорсько-українського кордону, в 20-кілометровій смузі від кордону. Ця територія простягається від Хуста аж до регіону витоків Тиси. Значна кількість угорців проживає лише в колишніх королівських містах Мараморошу – Хуст, Тячів, Вишково, Солотвино та Рахів. Також значна частина угорців живе в двох великих містах – Ужгороді та Мукачеві. З-поміж великих міст лише центр угорців Берегове зберегло – хоча і лише відносну – угорську більшість (48%). Чисельність угорців з 1920 року неухильно зменшується. Демографічно асиміляція угорців не є швидкою. Змішані шлюби також присутні тут, але їх асимілюючий ефект переважає не в такій мірі, як у випадку угорців у Словенії. Головною проблемою серед угорців Закарпаття є різке зменшення народжуваності та підвищення смертності. Старіння населення також є значною проблемою^[11].

Особливі риси Закарпаття, поряд з етнічним різноманіттям, включають різноманітний релігійний склад. Офіційної статистики поширення релігій на Закарпатті немає, оскільки питання перепису населення цього не охоплюють, а церковні конфесії не публікують таких даних.

Виходячи з доступної інформації, можна сказати, що найвпливовішою релігійною конфесією в регіоні є православна. Дві третини українців, більшість росіян та частина румунів є членами цієї церкви.

Серед послідовників греко-католицької церкви є і угорці (9% закарпатських угорців), і ця релігія також широко поширена серед румунів.

На Закарпатті реформатська релігія вважається “угорською релігією”, і за підрахунками до неї належать тисячі людей. Окрім угорців, деякі роми також сповідують реформатську релігію. Більшість реформатських жителів Закарпаття мешкає у низовинних районах, тут також знаходяться найбільші реформатські громади: Велика Добронь (4900 осіб), Берегове (3100 осіб), Вишково (3100 осіб).

За кількістю віруючих римо-католицька релігія займає лише четверте місце. Більшість із 40 000 віруючих – угорці, а загалом 21% угорців Закарпаття – римо-католики. Окрім угорців, цю релігію сповідують також словаки, румуни та українці.

Окрім історичних церков, в окрузі є кілька «нових» менших церков (баптисти, суботники, адвентисти), але немає достовірних оцінок кількості їх віруючих. Завдяки релігійному середовищу атеїстів мало (4–5%), але частка тих, хто не належить до жодної з конфесій, також невисока – 10-20%.^[12]

Економіка та становище на ринку праці

Територія сучасного Закарпаття не належить до економічно розвинених регіонів. Це можна пояснити, з одного боку, його особливими топографічними умовами, а з іншого – периферійним розташуванням, оскільки до якої країни воно не належало б в минулому, воно завжди було далеко від центру. І тепер воно знаходиться на відстані більш, ніж 700 км від столиці України – Києва.

Після розпаду Радянського Союзу, розпаду територіально розсіяної промисловості та важкої промисловості та повного розпаду системи економічне зростання почалося тут лише в перші роки 21 століття. Структура економіки Закарпаття перевтілилася та колишню провідну галузь – промисловість – замінила сфера послуг^[13].

Розвиток інфраструктури, зокрема вдосконалення дорожньої мережі, є ключовим питанням розвитку туризму (і майже всіх галузей економіки). Негативним фактором з точки зору туризму є проблема перетину державних кордонів, проблема, яка терміново потребує вирішення я з боку України, так і сусідніх європейських країн.         

Розвиток більш сприятливого економічного та туристичного майбутнього області багато в чому залежить від забезпеченості Закарпаття робочою силою. Закарпаття в маштабі країни також є одним із регіонів із значним надлишком робочої сили. Рівень безробіття становить близько 10%. Однак головна проблема – приховане безробіття. Багато людей емігрують із Закарпаття. Основними напрямками трудової міграції є Чехія, Словаччина, Польща, Росія, а останнім часом і Західна Європа^[14].

Загалом Закарпаття має багату культурну спадщину, яку слід враховувати та представляти з точки зору розвитку туризму. Розвиток туризму принесе багато переваг регіону, перш за все, він може знизити трудову міграцію та еміграцію. Область також приваблива з точки зору релігійного туризму для туритсів, спрямованих на відвідування релігійних, священних пам’яток, релігійних заходів, паломництва. Кожна релігійна конфесія має типову для Закарпаття специфічну культурну та архітектурну спадщину.

Наша історично-архітектурна та інтелектуальна спадщина, культурні скарби, природні цінності, громадські заходи та фестивалі можуть слугувати розвитку туризму, створюючи тим самим нові робочі місця для людей, які тут проживають. Однак, крім підрахунку можливостей та цілей, важливо вказати на недоліки, що уповільнюють розвиток туризму. Серйозною перешкодою є те, що на сьогодні відсутня національна або закарпатська уніфікована туристична база даних, пам’ятки не відстежуються, а значна частина з них перебуває у приватній власності, тож ми не маємо вичерпного уявлення про реальне становище туризму.

---

[1] За даними державного управління статистики в Україні. http://www.ukrstat.gov.ua/

[2] Berghauer Sándor. Fodor Gyula. Gönczy Sándor. Karmacsi Zoltán. Lontai-Szilágyi Zsuzsanna. Sass Enikő. Tarpai József. Tóth Attila. A kárpátaljai magyarság turizmusfejlesztési stratégiája (Стратегія розвитку туризму угорців Закарпаття). Gáborprint, Берегове 2019.

[3] Hajdú-Moharos József. Fehéroroszország, Ukrajna, Moldávia: Kárpátalja leírása : Fölrajzi vázlat. Balaton Akadémia, 1995.

[4] Dr. Tóth Antal. Magyarország és a Kárpát-medence regionális társadalomföldrajza (Регіональна соціальна географія Угорщини та Карпатського басейну). (In: https://regi.tankonyvtar.hu/hu/tartalom/tamop425/0038_foldrajz_TothAntal/ch01s37.html)

[5] Zubánics László. A kárpátaljai magyarság szülőföldjén való megmaradása elsősorban gazdasági fejlesztésekkel oldható meg (Виживання угорців Закарпаття може бути вирішене насамперед економічним розвитком). //A kárpátaljai magyarság a 21. száazadban (Угорці Закарпаття у 21 столітті). Есе, Статті. Magyar Szemhatár, Nap Kiadó, Будапешт 2018

[6] Tóth Dominika. Hat járást hagytak jóvá Kárpátalján (На Закарпатті було затверджено шість районів). Kárpátalja.ma https://karpatalja.ma/karpatalja/kozelet/hat-jarast-hagytak-jova-karpataljan/

[7] Офіційний сайт децентралізації.  https://decentralization.gov.ua/areas/0312

[8] Державна служба статистики України. http://www.ukrstat.gov.ua/

[9] MOLNÁR József – MOLNÁR D. István: Kárpátalja népessége és magyarsága a 2001. évi ukrajnai népszámlálás hozzáférhető eredményeinek tükrében (Населення та угорці Закарпаття у світлі доступних результатів перепису населення України 2001 року). in.: GYURGYÍK László – SEBŐK László (szerkesztés): Népszámlálási körkép Közép-Európából 1989-2002 (Огляд переписів населення Центральної Європи 1989-2002). Teleki László Alapítvány, Будапешт, 2003.

[10] Berghauer Sándor. Fodor Gyula. Gönczy Sándor. Karmacsi Zoltán. Lontai-Szilágyi Zsuzsanna. Sass Enikő. Tarpai József. Tóth Attila. A kárpátaljai magyarság turizmusfejlesztési stratégiája stratégiája (Стратегія розвитку туризму угорців Закарпаття). Gáborprint, Берегове 2019.

[11] Gyémánt Richárd, Katona Tamás, Pólay Elemér Alapítvány. Demográfia (Демографія). (In: https://regi.tankonyvtar.hu/hu/tartalom/tamop425/2011_0001_547_Demografia/ch14s04.html#ftn.id575669)

[12] Berghauer Sándor. Kárpátalja turizmusa (Туризм Закарпаття). Берегове, 2012.

[13] Там же.

[14] Berghauer Sándor. Fodor Gyula. Gönczy Sándor. Karmacsi Zoltán. Lontai-Szilágyi Zsuzsanna. Sass Enikő. Tarpai József. Tóth Attila. A kárpátaljai magyarság turizmusfejlesztési stratégiája (Стратегія розвитку туризму угорців Закарпаття). Gáborprint, Берегове 2019.

---

Сильні сторони	Слабкі сторони
·      Вигідне геополітичне розташування ·      Спільні ідеї розвитку на рівні прикордонного регіону ·      Багата культурна спадщина ·     Наявність багатих етнографічних, історичних традицій, цінностей та визначних пам’яток	·      Відсутність доріг належної якості ·      Часткова відсутність бізнес-інфраструктури ·      Серйозною проблемою є те, що в даний час не існує національної або закарпатської єдиної туристичної бази даних ·      Пам’ятники не підлягають моніторингу або значна частина з них перебуває у приватній власності, тому ми не маємо вичерпної картини щодо реального стану туризму
Можливості	Загрози
·      Розвиток туризму ·      Сільська місцевість також приваблива з точки зору релігійного туризму для туристів, спрямованих на відвідування релігійних, священних пам’яток, релігійних заходів, паломництва ·      Наша історично-архітектурна та інтелектуальна спадщина, культурні скарби, природні цінності, громадські заходи та фестивалі можуть слугувати розвитку туризму ·      Розвиток бізнес-інфраструктури ·     Використання та розвиток багатих етнографічних та історичних традицій, цінностей та визначних пам’яток	·      Труднощі розвитку інфраструктури ·      Подальше зменшення привабливості регіону для місцевого населення, еміграція кваліфікованих фахівців ·     Зростання безробіття

Узагальнення

Під час дослідження спадщини було представлено майже 150 об’єктів спадщини, перелік яких додається до нашого узагальнення.

Можна чітко сказати, що представлені регіони надзвичайно багаті на визначні пам’ятки, культурну, історично-архітектурну спадщину, природні цінності.

Щодо структури населених пунктів регіонів, можна констатувати, що тут є малі  міські або сільські, провінційні ландшафтні одиниці. За винятком міст регіонального значення, їм бракує розвиненої інфраструктури великих міст, широкого спектру закладів проживання та харчування (ресторани, розважальні заклади, кафе тощо). На відміну від такої розвиненості, «сільська місцевість» забезпечує придатне для життя середовище, менш обтяжене повітряним та шумовим забрудненням, та забезпечує розслаблюючі умови для гостей – це все фактори, що є перевагою на користь тих, хто займається туризмом.

Під час особистих зустрічей та розмов проблеми та ризики, а також невикористані можливості, що характеризують тих, хто працює у сфері культури, туризму, вийшли на перший план і чекають свого вирішення. У багатьох випадках ми стикалися із занедбаною атракцією, яку можна відвідувати лише періодично через брак фінансових ресурсів, але найбільше занепокоєння викликає відсутність досвіду, професійних знань.

Економічна конкуренція вимагає постійної присутності на різних медіа-платформах, оскільки сучасні люди дізнаються про все завдяки Інтернету. Якщо бізнесу чи атракції немає у соцмережах, то він не існує взагалі. Крім того, недостатньо зробити туристичний об’єкт привабливим, потрібна актуальна інформація, необхідні складні послуги та програмні пакети, щоб наповнити змістом час туриста, призначений для відпочинку.

Досвід, незалежно від регіону, показує, що розвиток туризму є явно стрибком уперед на ринку праці.

Відповідно до головної мети проекту, «посилити співпрацю трьох культурних організацій, що беруть участь у розробці культурно-орієнтованих на туризм продуктів, що сприяють соціальному, економічному розвитку та добробуту населення регіону» ми описали позитивний вплив запланованого проекту з точки зору економіки, створення робочих місць та місцевих громад загалом.

Проект принесе дохід суб’єктам економічної діяльності – місцевим жителям, підприємствам, постачальникам житла, власникам атракцій – допоможе створювати та підтримувати робочі місця, а також покращить якість життя тих, хто тут проживає.

Що стосується населених пунктів, він об’єднує громаду, створює можливість брати участь у туризмі та дозволяє суб’єктам туризму брати участь у підготовці та прийнятті місцевих рішень. Це сприяє захисту та подальшому збереженню місцевих цінностей.

Туристи отримують враження з особистою участю місцевих жителів, уявлення про життя місцевого населення, а потім ділитимуться своїм задоволенням зі своїм оточенням, створять хорошу репутацію населених пунктів та регіонів, встановлюють відносини, засновані на довірі між місцевими жителями та відвідувачами, гостями.

Завдяки отрманій інформації було окреслено напрямок розвитку:

разом з нашими асоціаціями ми хочемо зробити ці об’єкти у регіоні Бодроґкез та Унґ (Словаччина), в окрузі Саболч-Сатмар-Береґ (Угорщина) та на Закарпатті (Україна) дійсно доступними для туристів. Ми прагнемо, щоб гастрономічний, релігійний або культурний туризм та тематичні маршрути існували не лише на різних веб-сайтах, але щоб, доповнившись іншими визначними пам’ятками, наш край став привабливою дестинацією.

На додаток до існуючих місцевих тематичних маршрутів, пропозицію можна розширити, створивши нові, що охоплюють усі регіони. Ми знаємо, що рекламувати туристичні визначні пам’ятки чи одну подію недостатньо. Гостю повинна бути представлена ​​обширна пропозиція, щоб збільшити час перебування, щоб гості час від часу поверталися, щоб задоволений гість створював майбутній попит, створював хорошу репутацію нашим послугам та регіону.

Тож справжнє завдання – робота та довготривала підтримка туризму. Однак для цього потрібні освічені фахівці в галузі готельного менеджменту, туризму та маркетингу.

Об’кт спадщини	Унґ, Береґ, Угоча, Мараморош – Закарпаття	Верхній Бодроґкез та регіон Унґ – Словаччина	Округ Саболч-Сатмар-Береґ, особливо Ніршеґ, Береґ
Історично-архітектурна спадщина	1.    Ужгородський замок 2.    Греко-католицькицй храм в Ужгороді 3.    Єпископська резиденція в Ужгороді 4.    Мініатюрні скульптури Ужгорода 5.    Руїни Невицького замку 6.    Горянська Ротонда 7.    Руїни замку в Середньому 8.    Погреб Добо в Середньому 9.    Русинські дерев’яні церкви на Закарпатті 10.  Пам’ятник здобуття батьківщини угорцями на Верецькому перевалі 11.  Березьке казино 12.  Залишки лінії арпада у Верхній Грабівниці 13.  Замок Береґсентміклош 14.  Кінна статуя Ференца Ракоці ІІ в Берегові 15.  Мукачівський замок 16.  Свалявський меморіальний парк та Стіна плачу 17.  Пам’ятний та скульптурний парк в с. Чома 18.  Пам’ятник турулу 19.  Замок Нялаб в Королеві 20.  Виноградівський замок Канків 21.  Руїни Хустського замку 22.  Тячівська реформатська Церква 23.  Хустська реформатська Церква	1. Палац Ракоці в Борші 2. Руїни замку в с. Вельки Каменец 3. Палац Вечеі в Стреді на Бодрогу 4. Усічений замок в с. Кральовски Хлмец 5. Палац Майлата в Прібеніку 6. Палац Шеннєі, Бєл 7. Премонстратенський монастир у Лелесі 8. Кам’яний міст Св. Ґоттгарда в Лелесі 9. Палац Лоняї у Драгньові 10. Францисканський монастир 11. Могила Еустаха Шуянського у Брегові 12. Реформатська церква в селі Святуше	1.    Середньовічні церкви 2.    Реформатська церква с. Чарода 3.    Реформатська церква с. Такош 4.    Замок та паноптикум Баторі; історичний бульвар – Нірбатор 5.    Реформатська церква та римо-католицька францисканська церква – Нірбатор 6.    Маріапоч – Свята Церква, Національна Святиня 7.    Замок Деґенфельд – Бакталорантгаза 8.    Водяний млин в Туріштванді 9.    Палац Лоняї- Тужер 10.  Замок в Кішварді 11.  Дім Каллоі – Ніредьгаза 12.  Палац Каллоі – Каллошем’єн 13.  Пам’ятки в Шоштофюрдо – Круді Вігадо, 14.  Пам’ятки в Шоштофюрдо – Швейцарська резиденція, 15. Пам’ятки в Шоштофюрдо – Водонапірна вежа
Природні скарби/ туристичні об’єкти	1.    Лікувальні води – Лумшори 2.    Водоспади – Лумшори 3.    Чани – Лумшори 4.    Парк Шенборна (Перечинський район) 5.    Термальні води “Жайворонок” 6.    Термальні води с. Косонь 7.    Термальні води в селі Велятино 8.    Місце об’єднання білої та Чорної Тиси під Раховом 9.    Водоспад Шипіт 10.  Озеро Синевир 11.  Говерла 12. Долина нарцисів	1. Природоохоронна територія Латориця 2. Гойдалковий міст на Латориці 3. Природоохоронна територія Тарбуцка 4. Природоохоронна територія Тайба 5. Соляний дім в селі Вельке Тракани 6. Лавандове поле 7. Дім Угорської Громади в Великих Капушанах 8. Бібліотека ім. Меч Ласло у Великих Капушанах 9. Музей ім. Ердеї Янош у Великих Капушанах 10. Кімната-музей революції 1956-го року у Великиз Капушанах 11. Регіональний музей ім. Йожефа Майлата в с. Кральовски Хлмец 12. Ряд погребів з вулканічного туфу в селі Мали Гореш 13. Великі Селменці – село, поділене навпіл	1. Виліт Панінгенії довгохвостої 2. Термальні води Шошто 3. Шошто – озеро 4. Шошто – готель “Курорт” 5. Шошто – курорт “Aquarius” 6. Ботанічний сад ім. Яноша Тужона 7. Зоопарк в м. Ніредьгаза 8. Шлях середньовічних церков по обидва боки кордону – туристичні маршрути 9. Давні болота, Баторліґет 10. Ліс Бактаі 11. Ліс Шошто
Культурні, етнографічні цінності	1.     Живі традиції Великої Доброні 2.     Березькі ткані рушники 3.     Будинок ремесел в с. Великі Береги 4.     Ткацький музей ім. Каталін Полоні 5.     Традиції с. Шаланки 6.     Хранителі традицій с. Шаланки 7.     Будинок ремесел у Вишкові 8.     Плетіння кошиків, с. Іза	1.     Будинки народних ремесел регіону Унґ – Капушянске Клячани 2.     Будинки народних ремесел регіону Унґ – Мале Рашковце 3.     Будинки народних ремесел регіону Унґ – Чичаровце 4.     Будинки народних ремесел регіону Унґ – Оборін 5.     Бджолярство та пасіка Золотий Нектар 6.     Мале Тракане – сливи в котлі 7.     Народна спадщина Птрукші – рибальство 8.     Народна спадщина Птрукші – місцеві народні пісні 9.     Бреговський танець 10.  Могила Іштвана Добо – Руська 11.  Пам’ятник і площа Іштвана Добо – Великі Капушани 12.  Кімната Іштвана Добо – Великі Селменці 13.  Народні традиції в селі Мали Гореш – сільські гуморески 14.  Народні традиції в селі Мали Гореш – пампушки 15.  Інтелектуальна спадщина Яноша Ерделі 16.  Інтелектуальна спадщина Ласло Меча	1.    Село-музей в Шошто 2.    Музей ім. Андраша Йовші 3.    Легенда про танцювальну  баладу Каллоі 4.    Хор Cantemus, метод Кодая 5.    Палинковий Цех та котедж 6.    Паньола – культурна спадщина Сатмару 7.    Мануфактура Торпа 8.    Палинкова Мануфактура в Тужері 9.    Театр ім. Жигмонда Моріца 10.  Сцена під відкритим небом Рожакерт 11.  Сатмарчеке – меморіальний дім Кельчеї 12.  Тисачече – меморіальний дім Моріца 13.  Доробок Бейли Сепеші 14.  Доробок Золтана Сайфреда 15.  Доробок Бейли Мондика 16.  Творчий дім Марія – Ніредьгаза 17.  Дім Закарпаття – Кішварда
Культурні заходи:	1.     Розкриття стягу в Берегові 2.     Кінний день у Виноградові 3.     КуруцФест в Пийтерфолво 4.     Храм церкви в день Св. Іштвана в с. Чома 5.     ДобоФест в Середньому, 6.     БерченіФест в Ужгороді 7.     День Бетлена в Хусті	1.   Дні відкритих погребів – Мали Гореш 2.   Дні відкритих погребів – Мали Каменец 3.   Дні відкритих погребів – Стреда-над-Бодроґом 4.   Культурний Фестиваль Бодорґкезу, Фестиваль збору врожаю – Кральовски Хлмец 5.   Фестиваль лечо в Великих Капушанах 6.   Кінні змагання в Прібеніку 7.   Святкування дня Св. Мартина 8.   Театр на кордоні – Великі Селменці 9.   Огляд фольклору Бодроґкезу та регіону Унґ	1.    Фестиваль VIDOR 2.    Паньола – Паньола 3.    КарпатФест – Тужер 4.    Осінь в Ніршеґу – Ніредьгаза 5.    Фестиваль страв зі свинини та міжнарожний конкурс різників – Ніредьгаза 6.    Весільний фестиваль – Аяк 7.    Міжнародний  хоровий фестиваль Cantemus