Площа А. Бачинського, 1, Uzhhorod, Zakarpattia Oblast, 88000, Ungvár Kárpátalja Uzhgorodskiy Raion , Ukrajna
Görögkatolikus székesegyház és püspöki palota – Ungvár
Ungvár történelmi városrészének emblematikus épületegyüttese a görögkatolikus székesegyház és a hozzá tartozó püspöki palota.
A Várhegy északi lejtőjén, a mai székesegyház helyén egykor római katolikus templom és rendház állt, melyet a 17. században Drugeth János (1609–1645) építtetett a jezsuita rend számára. Mária Terézia 1775-ben, a jezsuita rend feloszlatása után a munkácsi görög katolikus püspökségnek adományozta mindkét épületet, és Franz Anton Hillebrand császári udvari építész tervei alapján a templomot rövidesen székesegyházzá, a rendházat pedig püspöki palotává építették át[1].
A templom belsejét a bizánci rítus igényei szerint formálták át: a jezsuiták főoltárát egy másik templomban helyezték el, helyére baldachinos oltár és két előkészítő asztal került, a diadalívbe monumentális, rokokó faragványokkal díszített ikonosztázt építettek, amelynek alsó sora négy alapképből és három kapuból áll, fölötte az ünnepek, apostolok és próféták sora látható, az egészet a Kálvária jelenete koronázza. Az ikonosztázhoz tartozik három ereklyetartó vitrin a királyi kapu fölött.
Az átalakítás során a mellékoltárok szobrait eltávolították, képeit kicserélték. Három barokk oltárkép megmaradt, az oromzati képek viszont ezeken is 19. századiak[2]. A hajó déli oldalán kapott helyett a díszes püspöki trón, azzal szemben pedig a szokatlan formájú, kosár nélküli, pódiumszerű szószék.
A nagyszabású munkálatokat követően 1780-ban szentelték föl a székesegyházat a Szent Kereszt tiszteletére.
A templom végső, ma is látható eklektikus külső formáját az 1870-es években nyerte el. Ekkor készült el a székesegyház homlokzata előtt álló timpanonban végződő négy korinthoszi oszlop.
A székesegyház sekrestyéjének gyönyörű, színes üvegablakát Boksay József, neves ungvári festőművész tervezte. Ugyancsak Boksay József, valamint Vidra Ferdinánd volt az alkotója a főhajó boltozati mennyezetképeinek, melyek az 1930-as években készültek.
A székesegyházhoz tartozó püspöki palota – egykori rendház – a lejtő felőli oldalon kétemeletes, a székesegyház felőli oldalról egyemeletes. Az északi oldal két sarkán egy-egy nyolcszögletű torony díszíti az épületet. 1805. december 9-e éjjelén, Napóleon elől menekítve, a püspöki palotában őrizték a Szent Koronát és koronázási jelvényeket. A visszaszállításkor, 1806. március 11-ének éjjelén ismét a püspöki palota egyik terme adott otthont a koronázási jelvényeknek[3].
A templom és a püspöki palota története a 20. században vett újabb fordulatot. Miután Kárpátalját a Szovjetunióhoz csatolták, a vallásellenes intézkedések a görögkatolikus egyházat sújtották a legerőteljesebben. Épületeiket elvették, papjaikat üldözték. Az államvezetés parancsára 1947-ben meggyilkolták Romzsa Tódor püspököt. A székesegyház épületét 1949-ben az orosz ortodox egyháznak adták, s csak 1991-ben kaphatta vissza a görögkatolikus felekezet. A püspöki palota épületében évtizedeken át az Ungvári Állami (később Nemzeti) Egyetem Könyvtára működött. 2006-ban került vissza az egyházhoz. A templom Szent Kereszt oltárában helyezték el a 2001-ben boldoggá avatott vértanú Romzsa Tódor püspök ereklyéit.
[1] Terdik Szilveszter. Ungvár (Ужгород), egykori jezsuita templom, görögkatolikus székesegyház // Középkori templomok a Tiszától a Kárpátokig. Középkori templomok útja Szabolcsban, Beregben és Kárpátalján. Második kötet. Szerkesztette: Kollár Tibor – Nyíregyháza, 2013. – 400–404.
[2] Mihajlo Prijmics Az ungvári Szent Kereszt görögkatolikus székesegyház és a püspöki palota konzisztóriumi termének falképei // Középkori templomok a Tiszától a Kárpátokig. Középkori templomok útja Szabolcsban, Beregben és Kárpátalján. Második kötet. Szerkesztette: Kollár Tibor – Nyíregyháza, 2013. – 405–407.
[3] Orosz Tímea. Az Ung-vidék magyar műemlékei, emlékhelyei – Ungvár, 2016, – 9.
Греко-католицький Катедральний собор та єпископська резиденція – Ужгород
Видатним будівельним комплексом історичної частини Ужгорода є греко-католицький собор та єпископська резиденція, що належить до нього.
На північному схилі Замкової гори, на місці сьогоднішнього собору, стояла колишня римо-католицька церква та жіночий монастир, побудований у 17 столітті Яношем Другетом (1609–1645) для ордену єзуїтів. У 1775 р., після розпаду ордену єзуїтів, Марія Терезія передала обидві будівлі Мукачівській греко-католицькій єпархії, і згідно з планами імператорського придворного архітектора Франца Антона Гіллебранда, незабаром церква була перетворена на собор, а монастир – на єпископський палац.[1]
Внутрішнє оздоблення церкви було перероблено за візантійським обрядом: головний вівтар єзуїтів був розміщений в іншій церкві, його замінили вівтарем з балдахіном та двома столами, арку доповнили монументальним іконостасом, прикрашеним різьбою у стилі рококо, зображеннями свят, апостолів, і пророків, а також сценою з Голгофи. Іконостас включає три вітрини з реліквіями над царськими воротами.
Під час перебудови статуї бічних вівтарів були видалені, їхні зображення замінили на інші. Збереглися три барокові картини з вівтаря, але основні зображення на них також з XIX століття.[2] Багато прикрашений єпископський престол розміщений з південного боку нави, а навпроти незвичайної форми, без кошика, амвон, подібий до подіуму.
Після масштабних робіт собор був освячений у 1780 році на честь Чесного Хреста.
Остаточного еклектичного вигляду, який можна побачити і сьогодні, собор набув у 1870-х роках. Саме тоді перед фасадом собору були добудовані чотири коринфські колони, що закінчуються тимпаном.
[1] Terdik Szilveszter. Ungvár (Ужгород), egykori jezsuita templom, görögkatolikus székesegyház // Középkori templomok a Tiszától a Kárpátokig. Középkori templomok útja Szabolcsban, Beregben és Kárpátalján. Második kötet. Szerkesztette: Kollár Tibor – Nyíregyháza, 2013. – 400–404. (Сильвестр Тердік. Ужгород. Колишня єзуїтська церква, греко -католицький собор // Середньовічні церкви від Тиси до Карпат. Шлях середньовічних церков у Саболчі, Березі та на Закарпатті. Другий том. Редактор Тібор Коллар – Ніредьгаза, 2013. 400-404.)
[2] Mihajlo Prijmics Az ungvári Szent Kereszt görögkatolikus székesegyház és a püspöki palota konzisztóriumi termének falképei // Középkori templomok a Tiszától a Kárpátokig. Középkori templomok útja Szabolcsban, Beregben és Kárpátalján. Második kötet. Szerkesztette: Kollár Tibor – Nyíregyháza, 2013. – 405–407. (Михайло Приймич. Фрески греко-католицького собору Святого Хреста в Ужгороді та зали консисторії єпископського палацу// Середньовічні церкви від Тиси до Карпат. Шлях середньовічних церков у Саболчі, Березі та на Закарпатті. Другий том. Редактор Тібор Коллар – Ніредьгаза, 2013. 405-407.)
Прекрасне кольорове вітражне вікно ризниці собору було спроектоване Йосипом Бокшаєм, відомим угорським живописцем. Йосип Бокшай та Фердинанд Відра також були творцями склепінчастого стельового розпису головної нави, виконаного у 1930 -х роках.
Єпископська резиденція, що належить до собору – колишній монастир – має два поверхи зі сторони схилу та один поверх з боку собору. Будівлю на кожному розі північної сторони прикрашають восьмигранні вежі. У ніч на 9 грудня 1805 р., рятуючись від Наполеона, Свята Корона та коронаційні регалії зберігалися у єпископській резиденції. Під час їх повернення, в ніч на 11 березня 1806 р., регалії знову перебували в одній із зал єпископської резиденції.[1]
Історія церкви та єпископського палацу зробила ще один поворот у 20 столітті. Після приєднання Закарпаття до Радянського Союзу антирелігійні заходи найбільше вразили саме греко-католицьку церкву. У неї відібрали будівлі, переслідували священиків. Єпископ Теодор Ромжа був убитий у 1947 році за наказом керівництва держави. Будівля собору була передана Російській православній церкві в 1949 році, і лише в 1991 році греко-католицька церква змогла повернути її. Бібліотека Ужгородського Державного (пізніше Національного) Університету протягом десятиліть діяла в будівлі Єпископської резиденції. Її повернули церкві у 2006 році. Мощі єпископа Теодора Ромжі, мученика, проголошеного блаженним в 2001 році, були покладені до вівтаря Чесного Хреста церкви.
[1] Orosz Tímea. Az Ung-vidék magyar műemlékei, emlékhelyei – Ungvár, 2016, – 9. (Тімея Орос. Угорські пам’ятки та видатні місця Ужанського регіону. Ужгород, 2016.)
Greek Catholic Cathedral and Episcopal Residence – Uzhhorod
The Greek Catholic Cathedral and the episcopal residence belonging to it are an outstanding building complex of the historical part of Uzhhorod.
On the northern slope of the Castle Hill, on the site of today’s cathedral, stood a former Roman Catholic church and convent, built in the 17th century by Janos Drugeth (1609-1645) for the Jesuit order. In 1775, after the collapse of the Jesuit order, Maria Theresa handed over both buildings to the Greek Catholic Diocese of Mukachevo, and according to the plans of the imperial court architect Franz Anton Hillebrand, the church was soon converted into a cathedral and the monastery into an episcopal palace.[1]
The interior of the church was redesigned according to the Byzantine rite: the main Jesuit altar was placed in another church, it was replaced by a canopy altar and two tables, the arch was supplemented by a monumental iconostasis decorated with Rococo carvings, images of saints and apostles, as well as the Calvary. The iconostasis includes three windows with relics above the royal gates.
During the reconstruction, the statues of the side altars were removed, their images were replaced by others. Three baroque paintings from the altar have been preserved, but the main images on them are also from the XIX century.[2] The ornate episcopal throne is located on the south side of the nave, opposite of which there is a podium-like pulpit of an unusual shape, without a basket.
After extensive work, the cathedral was consecrated in 1780 in honour of the Holy Cross.
The cathedral acquired the final eclectic look, which can be seen today, in the 1870s. It was then that four Corinthian columns, ending in a tympanum, were completed in front of the facade of the cathedral.
The beautiful coloured stained glass window of the cathedral’s sacristy was designed by Jozsef Boksay, a famous local Hungarian painter. Jozsef Boksay and Ferdinand Vidra were also the creators of the vaulted ceiling painting of the main nave, made in the 1930s.
The episcopal residence belonging to the cathedral – the former monastery – has two floors on the side of the slope and one floor on the side of the cathedral. On each corner of the northern side the building is decorated with octagonal towers. On the night of December 9, 1805, escaping from Napoleon, the Holy Crown and coronation regalia were kept in the episcopal residence. On their return, on the night of March 11, 1806, the regalia were once again placed in one of the halls of the episcopal residence.[3]
The history of the church and the bishop’s palace made another turn in the 20th century. After the accession of Transcarpathia to the Soviet Union, the Greek Catholic Church was oppressed the most by the anti-religious measures. Buildings were confiscated, priests were persecuted. Bishop Theodore Romzha was assassinated in 1947 by order of the state leadership. The cathedral building was handed over to the Russian Orthodox Church in 1949, and only in 1991 was the Greek Catholic Church able to return it. The library of Uzhhorod State (later National) University operated in the building of the Episcopal residence for decades. It was returned to the church in 2006. The relics of Bishop Theodore Romzha, a martyr who was beatified in 2001, were laid to rest on the of the Church’s Holy Cross altar.
[1] Terdik Szilveszter. Ungvár (Ужгород), egykori jezsuita templom, görögkatolikus székesegyház // Középkori templomok a Tiszától a Kárpátokig. Középkori templomok útja Szabolcsban, Beregben és Kárpátalján. Második kötet. Szerkesztette: Kollár Tibor – Nyíregyháza, 2013. – 400–404. (former Jesuit church, Greek Catholic cathedral//Medieval churches from the Tysa to the Carpathians. The path of medieval churches in Szabolcs, Bereg and Transcarpathia. Second volume. Edited by Tibor Kollár)
[2] Mihajlo Prijmics. Az ungvári Szent Kereszt görögkatolikus székesegyház és a püspöki palota konzisztóriumi termének falképei // Középkori templomok a Tiszától a Kárpátokig. Középkori templomok útja Szabolcsban, Beregben és Kárpátalján. Második kötet. Szerkesztette: Kollár Tibor – Nyíregyháza, 2013. – 405–407. (Murals of the Greek Catholic Cathedral of the Holy Cross in Uzhhorod and the Consistory Hall of the Episcopal Palace // Medieval churches from the Tysa to the Carpathians. The path of medieval churches in Szabolcs, Bereg and Transcarpathia. Second volume. Edited by Tibor Kollár)
[3] Orosz Tímea. Az Ung-vidék magyar műemlékei, emlékhelyei – Ungvár, 2016, – 9. (Hungarian monuments and memorials of the Ung region)