Muzeinyi Ln, 2, Uzhhorod, Zakarpattia Oblast, 88000, Ungvár Kárpátalja Ungvári járás 88001, Ukrajna
A gerényi körtemplom (rotunda) – Ungvár
Ungvártól keletre fekszik az ősi múlttal és gyönyörű panorámát kínáló magaslatokkal rendelkező Gerény község, mely ma már közigazgatásilag a megyeszékhelyhez tartozik. A település legfőbb nevezetessége a középkori körtemplom, mely Kárpátalja egyik legrégibb szakrális műemléke.
A rotunda román stílusban épült a 13. században. Csaknem két méter vastagságú fala téglából készült, belső tere hat, sugárirányban elhelyezett félköríves fülkéből állt, melyek közül öt maradt fenn. Fölötte hatszögletű tambur látható, melyet kupolás tetőszerkezet fed. Diadalívvel kapcsolódik a rotundához a téglalap alaprajzú gótikus hajó, melynek kőkeretes déli kapuját ma is használják, az északi kaput viszont befalazták. A templom harmadik téregységét, a sekrestyét a 17. század végén, a 18. század elején építették a hajóhoz[1].
A körtemplom nemcsak koránál és építészeti jellegzetességeinél fogva érdemel figyelmet, hanem jó állapotban fennmaradt középkori freskói miatt is. A művészettörténeti szempontból is jelentős alkotások közül a legkorábbiak a 14. században keletkeztek. 1879-ben derült fény a létezésükre, amikor a templom restaurálásakor előtűntek a vakolat alól a régi falképek. Az épület Sztehlo Ottó tervei szerint elvégzett építészeti helyreállítására 1912- ben került sor.
A kutatók véleménye szerint a templom falképeinek kora különböző, festésük legalább három periódusban történt. A legkorábbi festményekből csak töredékes részletek maradtak fenn a rotunda észak-nyugati fülkéjében. Ilyen többek között a sekrestye ajtajától jobbra egy püspökszent ábrázolása, balra tőle pedig Szent György alakja.
A rotunda észak-keleti, keleti és dél-keleti fülkéjének falképei egységes ikonográfiai kompozíciót alkotnak. A kerektemplom fülkéinek freskói két sorban helyezkednek el, s Jézus Krisztus élettörténetének epizódjait mutatják be. A művészettörténeti szakirodalom szerint a falképeket I. Drugeth Miklós rendelte meg, miután 1354-ben visszatért Itáliából[2].
A gótikus hajó megépítését követően a diadalívre három, egymástól független képet festettek, ezek alkotják a templom freskóinak harmadik csoportját. A déli pilléren a Keresztre feszítés látható. A diadalív északi pillérénél egy különleges Köpenyes Mária ábrázolás fedezhető fel. E kép fölé egy másik, ikonográfiai szempontból jelentős ábrázolás került, mely az Angyali üdvözlet egy, a magyar emlékanyagban ritkán előforduló változata[3]. A freskók ábrázolásmódja más jellegű, mint a rotunda falfestményeié Németország, Ausztria, Csehország gótikus képzőművészetével mutat rokonságot.
A templom hosszú ideig a római katolikus felekezet tulajdonában volt, 1949 után az ortodox gyülekezet kapta meg. 1959-ben a harangtornyot villámcsapás érte, a templomot életveszélyes állapota miatt bezárták. Később, 1966-tól a templom a Kárpátaljai Megyei Helytörténeti Múzeumhoz tartozott. 1991-ben a rotundát a Munkácsi Görög Katolikus Püspökség kapta, azóta a helyi gyülekezet tart itt rendszeresen istentiszteleteket. 2011-ben, a Boldogságos Szent Szűz oltalmának ünnepén, Milán munkácsi görög katolikus püspök felszentelte és zarándokhelyi státust adományozott neki.
[1] Йосип Кобаль. Горянська ротонда //Ужгород відомий та невідомий. – Львів: Світ, 2008. – 182–185.
[2] Volodimir Mojzsesz. A gerényi rotunda. (In: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/24319/1/67-69_Volodimir%20Mojzsesz_A%20ger%C3%A9nyi%20rotunda.pdf)
[3] Lángi József A gerényi (Горяни) görögkatolikus templom falképei. (In: http://www.temple-tour.eu/files/60/szinopszis_hu.pdf)
Горянська церква-ротонда – Ужгород
На схід від Ужгорода лежить село Горяни з давнім минулим і пагорбами, з яких відкривається прекрасна панорама, яке зараз належить до адміністративного центру області. Головною визначною пам’яткою поселення є середньовічна кругла церква, яка є однією з найдавніших священних пам’яток Закарпаття.
Ротонда була побудована в романському стилі в 13 столітті. Її стіна товщиною майже два метри була зроблена з цегли, а її внутрішня частина складалася з шести радіально розміщених напівкруглих ніш, п’ять з яких збереглися до наших днів. Над нею шестигранний барабан, накритий куполоподібною конструкцією даху. Тріумфальною аркою до ротонди прикріплений прямокутний готичний неф, кам’яні південні ворота якого використовуються і сьогодні, а північні ворота замуровані. Третя архітектурна одиниця церкви, ризниця, була добудована в кінці XVII – на початку XVIII століття.[1]
Кругла церква заслуговує на увагу не тільки через свій вік та архітектурні особливості, а й через добре збережені середньовічні фрески. З точки зору історії мистецтва найбільш ранні твори були створені в 14 столітті. Про їх існування стало відомо 1879 року, коли під час реставрації церкви під штукатуркою було виявлено старі фрески. Архітектурна реставрація будівлі за планами Отто Стело відбулася в 1912 році.
За словами дослідників, вік фресок у церкві різний, вони були написані щонайменше у три періоди. У північно-західній частині ротонди збереглися лише фрагментарні деталі з найдавніших картин. До них відносяться зображення єпископа праворуч від дверей ризниці та фігура святого Георгія ліворуч.
Фрески північно-східної, східної та південно-східної частин ротонди утворюють єдину іконографічну композицію. Фрески в нішах круглої церкви розташовані в два ряди і показують епізоди з історії життя Ісуса Христа. Згідно з літературою з історії мистецтва, фрески замовив Міклош Другет I після повернення з Італії в 1354 році.[2]
Після будівництва готичного нефу на тріумфальній арці були написані три окремі картини, які становили третю групу фресок у церкві. На південному стовпі – Розп’яття. На північному стовпі тріумфальної арки можна виявити особливе зображення діви Марії в мантії. Над цим зображенням є інше, особливе з іконографічної точки зору зображення, яке є версією Благовіщення, що рідко зустрічається серед угорських пам’яток.[3] Спосіб зображення фресок відрізняється від фресок у ротонді і пов’язаний з готичним образотворчим мистецтвом Німеччини, Австрії та Чехії.
Церква тривалий час була власністю римо-католицької конфесії, після 1949 року її передали православній громаді. У 1959 р. в дзвіницю вдарила блискавка, і церкву закрили через загрозливий для життя стан. Пізніше, з 1966 року, церква належала Краєзнавчому музею Закарпатської області. Ротонда була передана мукачівський греко-католицькій єпархії у 1991 році, і з тих пір місцева громада проводить тут регулярні служби. У 2011 році, на свято Покрови Пресвятої Богородиці, її освятив мукачівський греко-католицький єпископ Мілан і надав їй статус місця для паломництва.
[1] Йосип Кобаль. Горянська ротонда //Ужгород відомий та невідомий. (The Horyany Rotunda Church) – Львів: Світ, 2008. – 182–185.
[2] Volodimir Mojzsesz. A gerényi rotunda. (The Horyany Rotunda Church) (In: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/24319/1/67-69_Volodimir%20Mojzsesz_A%20ger%C3%A9nyi%20rotunda.pdf)
[3] Lángi József A gerényi (Горяни) görögkatolikus templom falképei. (Frescoes of the Horyany Greek Catholic Church) (In: http://www.temple-tour.eu/files/60/szinopszis_hu.pdf)
Horyany Rotunda Church – Uzhhorod
To the east of Uzhhorod lies the village of Horyany with its ancient past and hills, which offer a beautiful panorama, that now belongs to the administrative centre of the region. The main attraction of the settlement is the medieval round church, which is one of the oldest religious monuments of Transcarpathia.
The rotunda was built in the Romanesque style in the 13th century. Its walls, almost two meters thick, were made of brick, and its inner part consisted of six radially arranged semi-circular niches, five of which have survived to this day. Above it is a hexagonal drum-like structure covered with a domed roof. A rectangular Gothic nave is attached to the rotunda by a triumphal arch, the stone southern gate of which is still used today, and the northern gate is bricked up. The third architectural unit of the church, the sacristy, was completed in the late XVII – early XVIII century.[1]
The round church deserves attention not only because of its age and architectural features, but also because of the well-preserved medieval frescoes. In terms of art history, the earliest works were created in the 14th century. Their existence was discovered in 1879, when the old frescoes were discovered under the plaster layers during the restoration of the church. The architectural restoration of the building took place in 1912 according to Otto Stehlo’s plans.
According to researchers, the age of the frescoes in the church is different, they were painted in at least three periods. In the north-western part of the rotunda, only fragmentary details from the oldest paintings have survived. These include the image of a saint bishop to the right of the sacristy door and the figure of St. George on the left.
The frescoes of the north-eastern, eastern and south-eastern parts of the rotunda form a single iconographic composition. The frescoes in the niches of the round church are arranged in two rows and show episodes from the life of Jesus Christ. According to the literature on art history, the frescoes were commissioned by Miklos Drugeth I after his return from Italy in 1354.[2]
After the construction of the Gothic nave on the triumphal arch, three separate paintings were created, which formed the third group of frescoes in the church. On the south pillar there is the Crucifixion. On the north pillar of the triumphal arch one can find a special image of the Virgin Mary in a mantle. Above this image is another, iconographically special image, which is a version of the Annunciation that is rare among Hungarian monuments.[3] The way the frescoes are depicted differs from the frescoes in the rotunda and is associated with the Gothic art of Germany, Austria and the Czech Republic.
The church had been the property of the Roman Catholic denomination for a long time, but after 1949 it was transferred to the Orthodox community. In 1959, the bell tower was struck by lightning, and the church was closed due to its life-threatening condition. Later, in 1966, the church belonged to the Museum of Local Lore of the Transcarpathian region. The rotunda was transferred to the Greek Catholic Diocese of Mukachevo in 1991, and since then the local community has held regular services here. In 2011, on the feast of the Intercession of the Blessed Virgin, it was consecrated by the Greek Catholic Bishop of Mukachevo, Milan, and given the status of a pilgrimage site.
[1] Йосип Кобаль. Горянська ротонда //Ужгород відомий та невідомий. (The Horyany Rotunda Church) – Львів: Світ, 2008. – 182–185.
[2] Volodimir Mojzsesz. A gerényi rotunda. (The Horyany Rotunda Church) (In: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/24319/1/67-69_Volodimir%20Mojzsesz_A%20ger%C3%A9nyi%20rotunda.pdf)
[3] Lángi József A gerényi (Горяни) görögkatolikus templom falképei. (Frescoes of the Horyany Greek Catholic Church) (In: http://www.temple-tour.eu/files/60/szinopszis_hu.pdf)