Nagydobrony élő hagyományai/Живі традиції Вликгого Доброня

6, Nagydobrony Kárpátalja Ungvári járás 89463, Ukrajna


Nagydobrony élő hagyományai – Ungvári járás

Nagydobrony Kárpátalja legnagyobb magyar lakta települése. Évszázadokon át a történelmi Bereg vármegye része volt, majd az 1930-as évek végén Ung megyéhez csatolták. Ma az Ungvári járáshoz tartozik. A helyi néphagyományok, a nyelvjárás, a jellegzetes viselet, s az itt élők ragaszkodása mindezekhez az értékekhez – csupa olyan jellegzetesség, amely különlegessé teheti a falut az utazó szemében.

A falu rövid története

Az okiratok a 13. században említik először a falu nevét Dobron alakban. A legrégibb időkben királyi birtok, majd a ruszkai Dobó család tulajdona. Később voltak itt birtokai Korjatovics Tódor podóliai hercegnek, a földek egy része pedig a munkácsi uradalomhoz tartozott. A 17. században Rákóczi György erdélyi fejedelem birtokolta, majd a Schönborn-uradalomhoz csatolták[1]. A falu lakóinak túlnyomó többsége a 17–18. században jobbágy- vagy zsellérsorban élt, módosabbak alig akadtak közöttük.

Nagydobrony az egyik legrégibb kálvinista község az északkeleti végeken.

[1] Móricz Kálmán. Nagydobrony – Budapest: HTSART, 2016.

Néprajzi sajátosságok

A falu egyik sajátságos jegye a nyelvjárása, mely a nyelvészek szerint a keleti palóc nyelvjárásokkal mutat rokonságot, s a környéken egyedülálló. Hangtani jellegzetessége, hogy a  köznyelvi a és á helyén ajakkerekítés nélkül képzett (illabiális) rövid å és az ajakkerekítéses (labiális) hosszú ā hangot ejtenek a beszélők. Ugyanakkor az ízes dobronyi beszéd mára eltűnőben van, jellemzően az idősebbek ejtik még a palócos hangokat, s használják az eredeti tájszavakat.

A nagydobronyi viselet is jellegzetes, különösen a nőké[1]. A lányok, asszonyok a házi szövésű ingváll és pendely fölött lajbit vagy blúzt viseltek, kabátnak nevezett bő, mintás szoknyájuk alá pedig sok alsószoknyát vettek fel. A felső szoknyát kötő (kötény) egészítette ki. Az ünnepi viselet része volt a gazdagon hímzett, körbevarrt vagy csipkével díszített zsebkendő, melyet a lányok a kezükben fogtak. Hűvösebb időben a felső ruházatot nyakbavaló (nyakba terített kendő, melyet a mellükön keresztbe fontak, s hátul, a derekukon kötöttek meg) vagy nagykendő egészítette ki.

A kislányok haját egy vagy két csurkába fonták, az eladó lányok pedig feltűzött lapos kontyot hordtak. Az asszonyok fűrevalóban (keszkenőben) jártak még otthon is.

A férfiak hétköznapi viseletének jellegzetes tartozéka volt a surc (kötény), mellyel a nadrágjukat védték munka közben.

Ma is élő szokás a faluban a húsvéti tojások festése. A dobronyi hímes tojásokat színes virágminták díszítik: tulipánt, szegfűt, árvácskát, őszirózsát és sok egyéb virágot festenek a tojásokra az ügyes kezű asszonyok, hogy a lányos házaknál egy-egy párat adjanak belőlük a locsolkodóknak.

Emlékjelek és szobrok

A templomkertben áll a község legrégibb köztéri szobra, mely az I. világháborúban elesett katonáknak állít emléket. A sztálini lágerek áldozatainak nevét őrző márványtáblákat úgyszintén a református templom mellett helyezték el.

Nagydobronyban az 1950-es évek óta termesztenek fűszerpaprikát, napjainkban is ez jelenti a családi gazdaságok egyik fő bevételi forrását.   A kiváló minőségű dobronyi édesnemes paprika Kárpátalja-szerte jól ismert és keresett árucikk. A nagydobronyiak közismert szorgalmát, s magát az ikonikus növényt örökíti meg a Paprikafűző asszony szobra. ifj. Hidi Endre nagydobronyi művész alkotása a falu központi parkjában látható.

A község legújabb köztéri emlékjele a trianoni döntéssel szétszakított magyar nemzet egységét, összetartozását szimbolizálja. Az ifj. Hidi Endre által készített emlékművet 2020 októberében avatták fel a Hatrác patak partján.

Természeti értékek

Nagydobrony gondosan művelt szántóföldjeit dús erdők övezik. A Nagydobronyi Vadvédelmi Rezervátum tanösvényét követve a természetjárók felfedezhetik a gazdag erdei élővilágot.

A falu határában halastó várja a horgászat kedvelőit, s a horgásztanya közelében a szürkemarha-gulya legeltetését is megfigyelhetik az ide látogatók.

[1] A nagydobronyi nép megélhetési viszonyai, lakása, ruházkodása és népi szokásai//Ungvár és Ung vármegye – Budapest, 1940. – 110–112.

 

 

Живі традиції Великої Доброні – Ужгородський район

 

Культурні, етнографічні цінності

Велика Добронь – найбільше угорське поселення на Закарпатті. Протягом століть село було частиною історичної Березької жупи потім наприкінці 1930-х років було приєднане до Ужанської жупи. Сьогодні воно належить до Ужгородського району. Місцеві народні традиції, діалект, типовий одяг та прихильність людей, які живуть тут – саме ці риси роблять село особливим в очах мандрівника.

Коротка історія села

В документах назва села вперше згадується у 13 столітті як Доброн. У найдавніші часи це був королівський маєток, що потім належав родині Добо з Руського. Пізніше тут були маєтки подільського князя Федора Корятовича, а деякі землі належали до маєтку Мункач. У 17 столітті поселення було власністю трансільванського князя Дьордя Ракоці, потім був приєднаний до маєтку Шенборн.[1] Переважну більшість мешканців села в 17–18 столітті складали кріпаки, заможних серед них було зовсім небагато.

Велика Добронь – одне з найстаріших кальвіністських поселень на північному сході колишнього Угорського Королівства.

Етнографічні особливості

Однією з особливих рис села є його діалект, який, на думку лінгвістів, пов’язаний зі східними діалектами палоців і є унікальним у цій місцевості. Його фонологічна особливість полягає в тому, що замість звичайних звуків /а/ та /á/ носії вимовляють коротке (ілабіальне) /å/ та округлене (губне) довге /â/. У той же час говірка Доброні зараз зникає, характерні для діалекту звуки та оригінальні місцеві слова використовують лише старші люди.

Характерним є також добронське вбрання, особливо жіноче.[2] Дівчата та жінки на спідню білизну надягали домоткану сорочку, а під вільну, оздоблену візерунками спідницю одягали безліч нижніх спідниць. Верхню спідницю доповнював фартух. Частиною святкового вбрання була рясно вишита або оздоблена мереживом хустка, яку дівчата тримали в руках. У прохолодну погоду верхній одяг доповнювали шарфом-хусткою (хусткою, розкинутою на шиї, яку загортали на грудях і зав’язували ззаду, навколо талії), або великою хусткою.

Волосся маленьких дівчаток заплітали в одну або дві коси, а дівчата на виданні носили плоский пучок. Жінки носили хустку на голові навіть вдома.

Типовим аксесуаром повсякденного чоловічого одягу був фартух, який використовувався для захисту штанів під час роботи.

У селі досі живе звичай фарбувати писанки. Доброньські великодні яйця, прикрашені барвистими квітковими візерунками: тюльпани, гвоздики, братки, айстри та багато інших квітів намальовані вмілими жінками, щоб подарувати кілька з них поливальникам у домівках, де живуть дівчата.

Пам’ятники та статуї

На подвір’ї церкви знаходиться найстаріша статуя в селі, яка вшановує пам’ять воїнів, що загинули у Першій світовій війні. Поряд з реформатською церквою також були розміщені мармурові таблички з іменами жертв сталінських таборів.

У Великій Доброні з 1950 -х років, вирощують паприку і сьогодні вона все ще є одним з основних джерел доходу сімейних господарств. Якісна Доброньська солодка паприка -відомий і затребуваний товар по всьому Закарпаттю. Відома працьовитість жителів Великої Доброні та знакова рослина увічнена у статуї жінки, що нанизує паприку, яка є роботою скульптора Ендре Гіді молодшого та яку можна побачити у центральному парку села.

Найновіший меморіал села символізує єдність угорської нації, розірваної Тріанонським рішенням. Пам’ятник, виготовлений Ендре Гіді молодшим, був урочисто відкритий у жовтні 2020 року на березі потоку Гатрац.

Природні цінності

Ретельно оброблені поля Великої Доброні оточені багатими лісами. Пройшовши навчальною стежкою заповідника «Велика Добронь», туристи можуть відкрити для себе багату лісову флору та фауну.

Любителів риболовлі чекає рибний ставок на околиці села, а також відвідувачі можуть спостерігати за випасом сірих корів біля рибальського господар

[1] Móricz Kálmán. Nagydobrony (Велика Добронь) – Budapest: HTSART, 2016.

[2] A nagydobronyi nép megélhetési viszonyai, lakása, ruházkodása és népi szokásai//Ungvár és Ung vármegye (Умови життя, житло, одяг та народні звичаї жителів Великої Доброні // Ужгород та Ужанська жупа) – Budapest, 1940. – 110–112.