A Nagyberegi tájház/Будинок традицій регіону

Velyki Berehy, Zakarpattia Oblast, 90242, Nagybereg Kárpátalja Beregszászi járás 90242, Ukrajna


 

A Nagyberegi tájház

Örökségünk megőrzésében és továbbadásában fontos szerep jut a tájházaknak, mint muzeális intézményeknek, melyek a helyi vagy regionális identitást reprezentálják. Még nagyobb hangsúlyt pedig akkor kap, ha a lakáskultúrát és népművészetet bemutató kiállítások mellett táncházak, kézműves foglalkozások és egyéb hagyományőrző rendezvények várják az érdeklődőket.

Ezt a célt szolgálja Kárpátalján a Nagyberegi tájház, mely a II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Főiskola tulajdona és a Pro Cultura Subcarpathica (PCS) civil szervezet működteti.

Az 1898-ban épült parasztház, régi csűr, esztováta nagyanyáink fiatalkorát idézi hangulatával. A tájház Magyarország Külügyminisztériuma és a Szülőföld Alap támogatása által került felújításra.

A Nagybereg központjában lévő tájház jellegzetes kapujával, homlokzatával, tornácával nagyban kitűnik a környező lakóházak közül.

Az épület egy tipikus nagyberegi módos parasztház. Eredetileg háromosztatú volt, majd hozzáépítettek egy negyedik helyiséget is. Így alakult ki a későbbi első ház-konyha-hátsó ház-kamra beosztás. A portát 2004-ben ajándékozta a főiskolának tulajdonosa. Hét évvel azelőtt, 1997-ben az Ybl Miklós Műszaki Főiskola Népi Építészeti Diákköre felmérte, részletes leírást, tervrajzokat készített az épületről, s műemlékké nyilvánításra javasolta. Ekkor született meg a döntés a tájházzá alakításáról.

A tájházat 2013. február 15-én avatták fel. A berendezés az 1900-as évek elejének megfelelő. A három helyiségből álló házhoz egy kamra tartozik, valamint a kemencének helyt adó „sütő” és egy szín. Az udvart egy keresztcsűr választja el a kerttől.

A tájház kertjében található a szintén a főiskola kötelékébe tartozó Szikura József Botanikus Kert, ahol mára több mint 500 növényfajt telepítettek.

A Nagyberegi tájház „élő tájház”. A tárgyak sokaságát megőrző és bemutató csendes szobák élettel teltek meg. A tájház és a hozzá tartozó gazdasági épületek megfelelő helyszínt biztosítanak a programok lebonyolításához, legyen szó akár táncházról, kézműves foglalkozásról, népi játékról vagy hagyományos kenyérsütésről. A lehetőségek szélesek. Már a tájház berendezésekor figyelembe vették a belső és külső terek hiteles kialakítását, melynek köszönhetően minden helyiség a valóságban is alkalmas a foglalkoztatásra vagy sütés-főzésre. A tisztaszoba vagy „elsőház” muzeális jelleget ölt. Berendezése a 20. század eleji beregi parasztház tisztaszobájának képét mutatja.

A konyha berendezése – a bútorok és eszközök – szintén korabeli, noha a helyiség egyben a konyhai tevékenységek színhelye is a foglalkozások során. A hagyományos ételek egy része alkalmanként itt készül.

A hátulsó ház a tájház legtágasabb helyisége, ennek megfelelően foglalkoztató teremként lett kialakítva. Berendezését a célnak megfelelően asztalok, lócák és karosládák képezik. A programok során 20-25 fő tud itt kényelmesen helyet foglalni és alkotni.

A kamra az egykori eszközök bemutatása mellett foglalkoztató terem is. A kamrában egy szövőszék kapott helyet, mivel a beregi szőttes készítése kimaradhatatlan a tájház foglalkozásai közül. Így bármely foglalkozáson be lehet mutatni a szőttesek készítését. Itt látható továbbá a fonal és a szőttesek elkészítéséhez szükséges valamennyi eszköz kezdve a kendertörőtől a vasecseten át a talpas- és kerekes guzsalyokig, a motolláig és a vetőig.

A szövés itt jó alkalmat teremt a fiatalok és az idősebb korosztály számára, felelevenítve a környék gazdag szövőkultúráját. A vászonkészítésre és a fonásra szánt alkalmakon a technikák elsajátítása mellett fontos szerep jut a közösségépítésnek és a tapasztalatcserének.

A belsőtéri elfoglaltságok között szerepel a kézművesség. A csuhé, mint természetes alapanyag felhasználási lehetőségeit bemutatva egykori népi játékokat és díszeket is előállíthatnak a résztvevők. Továbbá papírból, kartonból, gyöngyből, valamint anyagból is készíthetnek játékokat, ékszereket, képeslapokat a gyerekek. A foglalkozások során a fantázia és kreativitás fejlesztése mellett megismerhetik a természetes alapanyagok felhasználásának lehetőségeit, tudatosul bennük a kézzel készített termékek értéke. A nagyobb ünnepek előtti kézműves foglalkozások során ötvöződnek a technikák. A karácsony előtti mézeskalács- és adventi koszorú készítéssel, vagy a húsvét előtti hímes tojás festéssel mindenki ráhangolódhat az ünnepekre. A kültéri foglalkozásokat tekintve a fafaragás és az agyagozás, korongozás, valamint egyéb hagyományos mesterségek technikáit ismerhetik meg a fiatalok. A kézműves foglalkozások mindegyike egyúttal egy közösségi alkalom is, ahol a tanulás mellett a már elfeledett népi játékok és szórakozási formák is megelevenednek.

Az összeállított és válogatott programok mindegyike felnőtteknek és gyermekeknek is hasznos időtöltéssel egybekötött közösségi alkalmat teremt. A rendezvények mindenki számára nyitottak és díjmentesek. A helyi és környező települések fiataljai és az idősebb korosztály egyaránt megtalálhatja a kedvére való elfoglaltságot.

A programok mindegyike tárlatvezetéssel indul, majd az aktív és tevékeny rész során valamilyen hagyományos technikát ismernek meg és tanulnak meg a résztvevők. A tanárokkal és csoportvezetőkkel előzetesen egyeztetve a program végén a tanulók múzeumpedagógiai feladatlapokat töltenek ki, melyek az adott nap programjára, és a tárlatvezetés során elhangzott információkra épülnek.

A Pro Cultura Subcarpathica (PCS) célja, hogy a tájházba érkezőknek felhőtlen és gondatlan szabadidős tevékenységben legyen részük. Ezért nemcsak programokkal, hanem játékokkal is szolgálnak a gyerekeknek és a felnőtteknek. Felmenőink szórakozása, játékai ugyanolyan örömöt, jó hangulatot biztosítanak most is, mint annak idején elődeinknek. Az elmúlt évek során számos ügyességi fajátékkal gyarapodott az intézmény. Olyan népi eszközökről van szó, melyek egykor a gyermekkor szerves részét képezték. A tájház több mint tízféle fajátékkal rendelkezik: célbadobós játék, karikadobáló, horgászjáték/karikaakasztó, gólyaláb, páros síelő, lovaglós játék, diótörő, kereplő, kötélhúzás és bothúzás, malomjáték, karikás ügyességi játék, golyós táblajáték.

Szinte minden játékból két vagy több darab van. Ennek célja, hogy a gyerekek versenyezhessenek, s bizonyíthassák ügyességüket. A játékok egy részét önerőből készítették el a tájház munkatársai, más részét a Bethlen Gábor Alapkezelő Zrt. támogatásával tudott megvásárolni a Pro Cultura Subcarpathica.

A programokról a Kárpátalja.ma internetes hírportál programajánlójában, illetve a tájház közösségi oldalán (https://www.facebook.com/nagyberegitajhaz/) rendszeresen tájékozódhatnak.

 

 

Сільський будинок-музей в с. Великі Береги

Будинки-музеї відіграють важливу роль у збереженні та передачі нашої спадщини як музейні установи, які представляють місцеву чи регіональну ідентичність. А ще більший акцент цій спадщині надається, якщо окрім виставок, що представляють культуру, побут та народне мистецтво, на бажаючих також чекають танцювальні вечори, уроки рукоділля та інші традиційні заходи.

Для цієї мети було створено будинок-музей в селі В. Береги на Закарпатті. Він належить Закарпатському Угорському Інституту імені Ференца Ракоці ІІ, керує ним громадська організація Pro Cultura Subcarpathica (PCS).

Збудований в 1898 році, будинок зі старовинним хлівом нагадує про часи молодості наших бабусь. Будинок відремонтовано за підтримки МЗС Угорщини та угорського фонду «Батьківщина».

Будинок у центрі села В. Береги з характерними воротами, фасадом та ґанком виділяється з навколишніх житлових будинків.

Будівля являє собою типовий сільській будинок. Спочатку вона була трикімнатною, а потім добудували четверту кімнату. Так сформувалося планування будинок-кухня-заднє приміщення-комора. Будинок був подарований інституту в 2004 році власником. За сім років до того, у 1997 році, Студентський гурток народної архітектури технічного інституту імені Міклоша Ібля обстежив його, підготував детальний опис та креслення будівлі та рекомендував оголосити його пам’яткою. Саме тоді було прийнято рішення перетворити його на будинок-музей.

Урочисте відкриття будинку-музею відбулося 15 лютого 2013 року. Обладнання відноситься до періоду початку 1900-х років. У трикімнатному будинку є комора, а також піч з для грубкою. Внутрішнє подвір’я від саду відокремлює сарай.

У саду будинку знаходиться Ботанічний сад ім. Йожефа Сікури, який також є частиною інституту, та в якому висаджено понад 500 видів рослин.

Будинок- музей в с. Великі Береги — це «живий музей». Тихі кімнати, які зберігають і демонструють безліч предметів побуту, ожили. Будинок-музей та його господарські будівлі є чудовим місцем для проведення програм, будь то танцювальний вечір, ремісничий майстер-клас, народні ігри чи традиційна випічка хліба. Можливостей безліч. При облаштуванні будинку було враховано автентичний дизайн внутрішнього та зовнішнього простору, завдяки чому кожне приміщення насправді підходить для занять або випічки та приготування їжі. Чиста кімната або «передній будинок» має музейний характер. Її інтер’єр відображає парадну кімнату селянського будинку Великих Берегів початку 20 століття.

Інтер’єр кухні – меблі та посуд – також тогочасні, хоча приміщення також є місцем проведення кухонних навчань під час занять. Час від часу тут готують деякі традиційні страви.

Задній будинок є найпросторішим приміщенням в будинку-музеї, і відповідно спроектований як робоча, навчальна кімната. Його обладнання складається зі столів, лавок і скринь. Під час заходів тут можуть комфортно розміститися і працювати 20-25 осіб.

Крім представлення предметів побуту, комора є ще й робочою кімнатою. У коморі розміщений ткацький верстат, адже ткацтво в Великих Берегах – невід’ємна частина занять у будинку-музеї. Таким чином, виготовлення тканого полотна можна продемонструвати під час будь-якого заняття. Тут також показані всі інструменти та засоби, необхідні для виготовлення пряжі та плетіння, починаючи від залізної щітки, шпульок і коліщат, вилок тощо.

Ткацтво тут дає чудову можливість проведення дозвілля для молоді та людей похилого віку, відроджуючи багату ткацьку культуру краю. Окрім вивчення технік виготовлення полотна та прядіння, важливу роль відіграє побудова спільноти та обмін досвідом.

Заходи, що проводяться в приміщенні, включають ремесла. Дізнаючись про можливості використання сухого кукурудзяного листя як природної сировини, учасники можуть виготовляти різні народні іграшки та прикраси. Крім того, діти можуть виготовити іграшки, прикраси та листівки з паперу, картону, бісеру та текстилю. Окрім розвитку уяви та творчості, вони можуть дізнатися про можливості використання натуральних матеріалів та усвідомити цінність виробів ручної роботи. На курсах ремесел перед великими святами поєднуються різні види рукоділля. Виготовивши медові пряники та адвент-вінок перед Різдвом або пофарбувавши писанки перед Великоднем, кожен може налаштуватися на свята. У плані активного відпочинку, занять на свіжому повітрі молодь може освоїти техніку різьблення по дереву, гончарства та інших традиційних ремесел. Кожне з ремісничих занять – це ще й громадська подія, де, окрім навчання, оживають уже забуті народні ігри та форми розваг.

Кожна з ретельно спланованих та відібраних програм надає можливість корисного проведення часу в спільноті як для дорослих, так і для дітей. Заходи відкриті для всіх і безкоштовні. Молоді люди з цього села та прилеглих населених пунктів, а також люди похилого віку можуть знайти тут заняття, що припаде їм до душі.

Кожна з програм починається з екскурсії, а під час активної частини учасники вивчають деякі традиційні техніки, ремесла. Після консультації з викладачами та керівниками груп учні заповнюють робочі листи з музейної педагогіки наприкінці програми, виходячи з програми того дня та інформації, наданої під час екскурсії.

Громадська організація Pro Cultura Subcarpathica (PCS) має на меті забезпечити безхмарне та безтурботне дозвілля для тих, хто приїжджає до будинку-музею. Тому тут пропонують не лише програми, а й ігри для дітей та дорослих. Розваги та ігри наших предків забезпечують ту саму радість і гарну атмосферу зараз, як і нашим пращурам у той час. За останні роки заклад розширив свій репертуар завдяки низці ігор на майстерність. Мова йде народні ігри, які колись були невід’ємною частиною дитинства. У будинку-музеї є більше десяти видів дерев’яних ігор: гра на влучність, кидання обручів, рибальство з обручами, ходулі, парні лижі, катання на конях, перетягування канату та палиць, гра в млин, гра на майстерність з обручем, настільна гра з кулькою.

Майже кожна гра є в наявності в двох чи більше екземплярах. Мета цього – щоб діти змогли змагатися на спритність. Деякі ігри були виготовлені працівниками будинку-музею самостійно, інші Pro Cultura Subcarpathica змогла придбати за підтримки фонду ім. Габора Бетлена.

Про заходи ви можете регулярно дізнаватись у програмному довіднику порталу новин Kárpátalja.ma та на сторінці спільноти будинку-музею (https://www.facebook.com/nagyberegitajhaz/).

 

Ethnographic house museum in Velyki Berehy (Nagybereg)

As museum institutions that represent local or regional identities, house museums play an important role in preserving and transmitting our heritage. And even greater emphasis is placed on this heritage, if in addition to exhibitions representing culture, life and folk art, there are also dance evenings, needlework lessons and other traditional events.

For this purpose, a house museum was established in the village of Velyki Berehy in Transcarpathia. It belongs to the Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian Institute and is run by the NGO Pro Cultura Subcarpathica (PCS).

Built in 1898, the house with an old barn is reminiscent of the youth of our grandmothers. The house was renovated with the support of the Hungarian Foreign Ministry and the Hungarian „Szülőföld” Foundation.

The house in the center of the village of Velyki Berehy with its characteristic gates, facade and porch stands out from the surrounding residential buildings.

The building is a typical country house. At first it had three rooms, and then the fourth room was added. This is how the planning house-kitchen-back room-pantry was formed. The house was donated to the institute in 2004 by the owner. Seven years earlier, in 1997, the Ybl Miklos Technical Institute of Folk Architecture analysed it, prepared a detailed description and drawing of the building, and recommended that it be declared a monument. It was then that it was decided to turn it into a house museum.

The grand opening of the house museum took place on February 15, 2013. The equipment dates back to the early 1900s. The three-room house has a pantry and an oven. The courtyard is separated from the garden by a barn.

The Szikura Jozsef botanical garden, which is also part of the institute, and which has more than 500 species of plants in, it is located in the backyard of the house.

The house museum in Velyki Berehy is a “living museum”. Quiet rooms, which store and display many household items, have come to life. The house museum and its outside buildings are a great place for programs, whether it’s a dance party, a craft master class, folk games or traditional bread baking. There are numerous possibilities. During the arrangement of the house the authentic design of the interior and exterior were taken into account, so that each room is really suitable for classes or baking and cooking. A clean room or “front house” has a museum character. Its interior reflects the front room of a peasant house of Velyki Berehy of the early 20th century.

The interior of the kitchen, furniture and utensils are also from the previous century, although the room is also a place for kitchen activities during classes. From time to time, traditional dishes are prepared here.

The back house is the most spacious room in the house museum, and is accordingly designed as a study room. Its equipment consists of tables, benches and chests. During the events, 20-25 people can be comfortably accommodated and work here.

In addition to presenting household items, the pantry room is also a workshop. There is a loom in this room, because weaving is an integral part of the house museum, and in Velyki Berehy. Thus, the manufacture of woven fabric can be demonstrated during any lesson. It also displays all the tools needed for making yarn and weaving: iron brushes, spools and wheels, forks and more.

Here, weaving provides a great opportunity for leisure for young people and the elderly, reviving the rich weaving culture of the region. In addition to learning the techniques of fabric making and spinning, community building and sharing experiences play an important role.

Indoor activities include crafts. Learning about the possibilities of using dried corn leaves as a natural raw material, participants can make a variety of folk toys and jewelry. In addition, children can make toys, decorations and postcards from paper, cardboard, beads and textile. In addition to developing imagination and creativity, they can learn about the possibilities of using natural materials and realize the value of handmade products. Different types of needlework are combined in craft courses before the big holidays. Everyone can get ready for the holidays by making honey gingerbread cookies and an Advent wreath before Christmas or by painting Easter eggs before Easter. In terms of active recreation, outdoor activities, young people can learn the techniques of wood carving, pottery and other traditional crafts. Each of the handicrafts is also a public event, where, in addition to learning, long forgotten folk games and forms of entertainment come to life.

Each of the carefully planned and selected programs provides an opportunity for both adults and children to spend time together in the community. Events are open to all and free. Young people from this village and surrounding settlements, as well as the elderly can find a variety of activities that they like.

Each of the programs begins with a tour, and during the active part the participants learn some traditional techniques and crafts. After consulting with teachers and group leaders, students fill out worksheets on museum pedagogy at the end of the program, based on the events of the day and the information provided during the tour.

The non-governmental organization Pro Cultura Subcarpathica (PCS) aims to provide enjoyable and carefree leisure for those who come to the house museum. That’s why they offer not only programs, but also games for children and adults. The entertainment and games of our ancestors provide the same joy and good atmosphere now as it did for our ancestors at the time. In recent years, the institution has expanded its repertoire with a number of games of skill. These are folk games that were once an integral part of childhood. The house-museum has more than ten types of wooden games: games of accuracy, throwing hoops, fishing with hoops, stilts, skis, horseback riding, tug of war and sticks, game of mill, game of skill with a hoop, board games with a ball etc.

Almost every game is available for two or more groups. The purpose of this is for children to be able to compete for agility. Some games were made by the museum staff themselves, others were purchased by Pro Cultura Subcarpathica with the support of the Betlhen Gabor fund.

You can find information about the events in the program guide of the news portal Kárpátalja.ma and on the community page of the house museum (https://www.facebook.com/nagyberegitajhaz/).